НА ЛІТАКУ З КАЧИНСЬКИМ МОГЛА БУТИ БОМБА - СЛІДЧА КОМІСІЯ

Причиною катастрофи під Смоленськом, в результаті якої загинув польський президент Лех Качинський і ряд високопоставлених чиновників, стали два вибухи під час заходу літака Ту-154 на посадку.

Tакі висновки оголосив інженер Ґжеґож Шуладзінський на останньому засіданні парламентської слідчкої комісії, повідомляють "Коментарі" із посиланням на польський "Newsweek".

В документі зазначено, що велика кількість уламків літака і їхнє розташування на значній відстані один від одного вказують на те, що причиною катастрофи став не удар об землю, а вибухи. На думку Шуладзінського, цю версію підтверджують і фотографії з місця катастрофи.

Експерт вважає, що один вибух стався на лівому крилі, а другий повинен був відбутися в салоні, призвівши до його повного знищення.

"Сама посадка (або падіння) в лісистій місцевості, незалежно від несприятливих погодних умов і кута падіння, жодним чином не могла привести до такої фрагментації конструкції, яка була зареєстрована, - підкреслив у рапорті Шуладзінський. - Механічний удар об землю, після гальмування об дерева, не призводить до такої фрагментації конструкції".

Дослідник також поставив під сумніви тези про те, що літак зіткнувся з березою. На думку Шуладзінського, ймовірність того, що в результаті такого зіткнення будуть пошкоджені обидва об'єкти, мізерно мала. Тож, якщо дерево було зрізано падаючим літаком, то його крило повинно було вціліти.

"Підкреслюю, що це гіпотеза. Ми не стверджуємо, що це останнє слово в роботі парламентської комісії, але це єдина цілісна гіпотеза, що враховує всі відомі аспекти катастрофи", - заявив голова комісії Антоні Мацеревич.

Депутат зазначив, що рапорт буде передано в прокуратуру.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. При посадці він зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт. причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катастрофи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

Презентацію звіту Шуладзінського можна подивитися тут

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.