НА ЛІТАКУ З КАЧИНСЬКИМ МОГЛА БУТИ БОМБА - СЛІДЧА КОМІСІЯ

Причиною катастрофи під Смоленськом, в результаті якої загинув польський президент Лех Качинський і ряд високопоставлених чиновників, стали два вибухи під час заходу літака Ту-154 на посадку.

Tакі висновки оголосив інженер Ґжеґож Шуладзінський на останньому засіданні парламентської слідчкої комісії, повідомляють "Коментарі" із посиланням на польський "Newsweek".

В документі зазначено, що велика кількість уламків літака і їхнє розташування на значній відстані один від одного вказують на те, що причиною катастрофи став не удар об землю, а вибухи. На думку Шуладзінського, цю версію підтверджують і фотографії з місця катастрофи.

Експерт вважає, що один вибух стався на лівому крилі, а другий повинен був відбутися в салоні, призвівши до його повного знищення.

"Сама посадка (або падіння) в лісистій місцевості, незалежно від несприятливих погодних умов і кута падіння, жодним чином не могла привести до такої фрагментації конструкції, яка була зареєстрована, - підкреслив у рапорті Шуладзінський. - Механічний удар об землю, після гальмування об дерева, не призводить до такої фрагментації конструкції".

Дослідник також поставив під сумніви тези про те, що літак зіткнувся з березою. На думку Шуладзінського, ймовірність того, що в результаті такого зіткнення будуть пошкоджені обидва об'єкти, мізерно мала. Тож, якщо дерево було зрізано падаючим літаком, то його крило повинно було вціліти.

"Підкреслюю, що це гіпотеза. Ми не стверджуємо, що це останнє слово в роботі парламентської комісії, але це єдина цілісна гіпотеза, що враховує всі відомі аспекти катастрофи", - заявив голова комісії Антоні Мацеревич.

Депутат зазначив, що рапорт буде передано в прокуратуру.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. При посадці він зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт. причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катастрофи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

Презентацію звіту Шуладзінського можна подивитися тут

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.