Власник газети "Жеч Посполіта" вибачився за вигадку про тротил

Власник польської газети "Жеч Посполіта" Ґжеґож Гайдарович вибачився перед читачами за публікацію про нібито виявлену на уламках літака Леха Качинського слідів вибухівки.

Про це повідомляє УНІАН.

У заяві власника йдеться, що спеціально проведене розслідування довело, що при підготовці публікації не були дотримані журналістські стандарти,

"Як видавець я завжди відділяю редакцію від бізнесу, але те, що я не знав, як виглядають лаштунки підготовки матеріалу, не звільняє мене від відповідальності за тексти, які з’являються у газеті", - написав Гайдарович.

"Журналісти, пов'язані з публікацією, не мали підстав для того, аби стверджувати, що на уламках Ту-154 знайдено сліди тротилу та нітрогліцерину", - йдеться у заяві наглядової ради компанії Presspublica, якою володіє Гайдарович.

Керівництво компанії-видавця відзначило, що автор статті Цезарій Гмиз, який працював у газеті з 2007 року, не надав документальних доказів.

Відповідальність за публікацію матеріалу видавець, крім головного редактора газети Томаша Врублевського, який очолював її з кінця жовтня 2011 року, поклав також на голову відділу польських новин Маріуша Станішкевича та заступника головного редактора Бартоша Марчука. Їх усіх звільнено.

Як відомо, раніше Rzeczpospolita написала про виявлення польськими експертами на уламках Ту-154 у Смоленську та на місці катастрофи урядового літака слідів вибухівки.

Військова прокуратура, яка розслідує причини трагедії, офіційно спростувала інформацію газети, а голова польського уряду Дональд Туск звинуватив брата Качинського у тому, що той своїми заявами про Смоленську катастрофу "нищить Польщу".

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

"Жеч Посполіта" - одна з найбільших польських щоденних газет з середнім накладом 160 тисяч. Її вважають головною альтернативою соціально-ліберальній "Ґазеті Виборчій". Має консервативний напрямок, але формально не підтримує жодну з польських партій.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну