Спецпроект

Нацрада закликала мовників не розважати в День пам'яті Голодомору

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення закликає мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 24 листопада.

Про це йдеться у зверненні Нацради, підписаному головою Володимиром Манжосовим: "При плануванні програм і передач на цей день рекомендуємо керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті".

Зокрема, правила зобов’язують мовників у день пам’яті:

- оформити ефірний час без розміщення міжпрограмних заставок мажорного звучання або з використанням міжпрограмних заставок мінорного звучання;

- припинити трансляцію комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних передач, концертно-видовищних передач, теле- і радіовікторин, передач на замовлення та музичних творів мажорного звучання;

- утриматись від трансляції рекламних роликів, а також анонсів, що містять елементи шоу, розваг та еротики;

- поширювати в ефірному часі інформацію про день трауру (скорботи, жалоби) та день пам’яті.

Як відомо, указ про встановлення в четверту суботу листопада Дня пам’яті жертв Голодомору був ухвалений з ініціативи громадських організацій, Міністерства культури, державного комітету у справах релігій і державного комітету телебачення і радіомовлення.

Нагадаємо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.