Спецпроект

Сквер Косіора хочуть назвати на честь тих, хто рятував від Голодомору

У київському сквері неподалік метро "Лук'янівська", де колись був розміщений пам’ятник одному з організаторів геноциду — Станіславу Косіору, кожному дереву дадуть символічне ім’я в пам’ять про одного з рятівників.

Про це ІП повідомили організатори акції.

Захід буде присвячена доброчинцям — людям, які в часи Голодомору 1932-1933 років рятували інших від голодної смерті. Організатори акції прагнуть наголосити на тому, що й у ці лихі часи мав місце героїзм та життєствердні вчинки.

Відповідно до кількості врятованих гілки дерев у сквері навпроти кінотеатру "Київська Русь" (вул.Артема) будуть прикрашені янголами, що символізуватимуть українців, які пережили 1932 та 1933 роки.

Під час дійства історик Володимир Тиліщак, автор книги "Людяність у нелюдяний час", яка вийде у грудні цього року і розкриває тему взаємодопомоги в період Голодомору, розповість історії про героїв, що робили подвиг, просто ділячись хлібом.

На закінчення заходу керівники громадських організацій підпишуть звернення до КМДА з проханням надати нове ім’я скверові: "Сквер доброчинців".

Акція відбудеться в рамках заходів, організованих Громадським комітетом із ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Цьогорічна громадська кампанія має на меті насамперед розповісти про тих, хто в роки геноциду рятував співвітчизників від страшної смерті.

Історії порятунку під час Голодомору читайте в проекті родинних спогадів "Історичної Правди"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".