Спецпроект

Ведмежата та сніговики - в музеї "Духовні скарби України"

У столичному музеї "Духовні скарби України" відкрилася виставка оригінальних новорічних і різдвяних подарунків. Більше сотні декоративних тарілок з гутного скла, а також м'які іграшки у вигляді ведмедиків і сніговиків виставлені в рамках проекту "Подарунки з українською душею".

Про пише Ура-інформ

На виставці можна побачити роботи львівських гутників Михайла Бокотея, Анатолія Гоголя, Максима Дідика, Анастасії Жук, Назарія Звіра, Людмили Литвин, Лесі Мандрики, Ігоря Мацієвського, Наталії Ошур, Марії Сидорик, Оксани Тарнавської та Володимира Хохлова. М'які іграшки виготовили Ганна Браткова та Ірина Анастасенкова.

Львівська школа гути сьогодні більш відома в світі, ніж у себе на батьківщині. Тому цей проект розповідає про дивовижних майстрів країні.

Працювати в музеї "Духовні скарби України" виставка буде до 25 листопада.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.