У Харкові відкрили меморіальну дошку Людмилі Гурченко. ФОТО

У Харкові відкрито меморіальну дошку відомій актрисі, народній артистці СРСР, почесному громадянину Харкова Людмилі Гурченко.

Меморіальна дошка встановлена ​​на будівлі гімназії № 6, де вчилася Гурченко, повідомляє "Інтерфакс".

За його словами присутнього на церемонії відкриття чоловіка актриси Сергія Сеніна, протягом усього життя Харків залишався для Гурченко "містом № 1".

Меморіальна дошка зроблена з мармуру. На ній - бронзовий барельєф актриси і підпис: "У цій школі в 1943-1953 роках навчалася Людмила Гурченко, народна артистка СРСР, почесний громадянин міста Харкова".

Фото: svit24.net

Як повідомив скульптор Олександр Рідний, під час роботи над барельєфом він використовував фотографію Гурченко з фільму "Вокзал для двох". На роботу над пам'ятним знаком пішло близько двох місяців.

Як відомо, міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в місті пам'ятник Людмилі Гурченко, хоч сама Гурченко висловлювалася проти цього.

Дивіться також: "Харків часів дитинства Людмили Гурченко. Кольорові ФОТО"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.