У Харкові відкрили меморіальну дошку Людмилі Гурченко. ФОТО

У Харкові відкрито меморіальну дошку відомій актрисі, народній артистці СРСР, почесному громадянину Харкова Людмилі Гурченко.

Меморіальна дошка встановлена ​​на будівлі гімназії № 6, де вчилася Гурченко, повідомляє "Інтерфакс".

За його словами присутнього на церемонії відкриття чоловіка актриси Сергія Сеніна, протягом усього життя Харків залишався для Гурченко "містом № 1".

Меморіальна дошка зроблена з мармуру. На ній - бронзовий барельєф актриси і підпис: "У цій школі в 1943-1953 роках навчалася Людмила Гурченко, народна артистка СРСР, почесний громадянин міста Харкова".

Фото: svit24.net

Як повідомив скульптор Олександр Рідний, під час роботи над барельєфом він використовував фотографію Гурченко з фільму "Вокзал для двох". На роботу над пам'ятним знаком пішло близько двох місяців.

Як відомо, міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в місті пам'ятник Людмилі Гурченко, хоч сама Гурченко висловлювалася проти цього.

Дивіться також: "Харків часів дитинства Людмили Гурченко. Кольорові ФОТО"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.