Спецпроект

На пивзаводі влаштують музей сучасного мистецтва. ФОТО

Будівля музею має з’явитись в Києві на вулиці Фрунзе. Зараз на території майбутнього музею розташований старий пивзавод.

Про це пише УП. Життя.

Цього року в Києві відбувся закритий архітектурний конкурс на проект музею сучасного мистецтва Ігоря Воронова, переможцями якого стали архітектори київської майстерні Zotov & Co.

Зараз на території майбутнього музею розташований старий пивзавод. В занедбаному стані знаходиться не тільки сама будівля, але й уся територія, що її оточує: там дуже багато різних споруд, підвалів, напівпідвалів, антресолей.

Проект Музею сучасного мистецтва

Саме тут конкурсантам й потрібно було запроектувати музей сучасного мистецтва Ігоря Воронова. У завданні були вказані площа (12 000 м²) та функціональне наповнення (передбачені види залів, експозицій).

За словами одного з авторів проекту архітектора Сергія Ферлея, їхня ідея полягала в тому, щоб використовувати не усю ділянку.

"Нам сподобалася стара будівля по вулиці Фрунзе, її можна відновити і, замінивши конструктив, об’єднати простір. Ми визначили для неї такі функції, які не вимагають кардинальної реконструкції.

Основною концепцією проекту стало збереження гарної старовинної споруди, і нова будівля повинна лише акцентувати увагу на ній.

"Нове стає бекграундом для старого. І матеріал фасаду, і форма споруди – все працює для цієї мети. У якості матеріалу ми вибрали цеглу, оскільки вона добре вписується в загальну стилістику, і вирішили використовувати цей будматеріал вдруге. Більшість споруд, які зараз знаходяться на ділянці, побудовані з цегли, плюс поруч знаходиться стара цегляна фабрика, де її також дуже багато", - розповів architector.ua Сергій Ферлей.

"Виходить так: сучасний фасад, навісна система, але облицьовано будівлю старою пошарпаною цеглою. Вона відсортована за кольорами: кожен вид цегли визначає приміщення й розмежовує зали. Навіть на зовнішньому, нюансному рівні колір демонструє перехожим зміст музею. Знову ж таки, все це слугує одній меті – акцентувати увагу на старовинній будівлі", - зазначив архітектор.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.