Спецпроект

В Алмати відкрились одразу чотири відреставрованих музеї

Відразу чотири відреставрованих музеї розкрили свої двері в Алмати - природи, археології, рідкісних книг, історії казахстанської науки. Всі вони знаходяться під дахом "​​Гилим Ордаси".

Про це пише Інтерфакс-Казахстан.

У музеях зосереджені унікальні експонати та матеріали, що розповідають про різні етапи розвитку фауни, культури, науки країни. Кожен з них унікальний по-своєму. До прикладу, Музей природи відображає різноманіття і багатство тваринного світу геологічного минулого Казахстану. Тут заново відновлені і відреставровані скелети гігантського носорога, мамонта, трипалого коня-гіппаріона. У вітринах виставлена ​​копія скелета тарбозавра, створені нові вітринні експозиції по палеозойським, мезозойським хребетним.

У Музеї археології зосереджені матеріали, які ілюструють давню і середньовічну історію держави. Серед них - яскраві, із загальносвітовим значенням, матеріали з розкопок могильників епохи бронзи, знахідки з кераміки, скла і монет з розкопок середньовічних міст Отрар, Тараза, Туркестану, Талгар.

"Відносно молодими є Музей рідкісних книг і Музей історії казахстанської науки, створені два роки тому. Але вони вже змогли завоювати своє місце в музеєзнавстві, оскільки є першими у своєму роді на території країни і на сьогодні не мають аналогів", - говорить генеральний директор РГП «Ғилим Ордас» Роза Карібжанова.

Серед понад 500 експонатів писемної спадщини Музею рідкісної книги є перші видання праць вчених-просвітителів і перші друковані книги казахської усної творчості (з ХVIII-XIX століть до 40-х років ХХ століття). Більше 6 тисяч книг, фотодокументів, особистих речей вчених, просвітителів, героїв зберігає музей історії казахстанської науки.

У музеях планується впровадити нові технології обробки, реставрації та зберігання експонатів. Ведеться робота по їх оснащенню сучасною технікою, мультимедійним обладнанням, що дозволяє отримати найбільш повну інформацію про той чи інший експонат.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".