Спецпроект

В Алмати відкрились одразу чотири відреставрованих музеї

Відразу чотири відреставрованих музеї розкрили свої двері в Алмати - природи, археології, рідкісних книг, історії казахстанської науки. Всі вони знаходяться під дахом "​​Гилим Ордаси".

Про це пише Інтерфакс-Казахстан.

У музеях зосереджені унікальні експонати та матеріали, що розповідають про різні етапи розвитку фауни, культури, науки країни. Кожен з них унікальний по-своєму. До прикладу, Музей природи відображає різноманіття і багатство тваринного світу геологічного минулого Казахстану. Тут заново відновлені і відреставровані скелети гігантського носорога, мамонта, трипалого коня-гіппаріона. У вітринах виставлена ​​копія скелета тарбозавра, створені нові вітринні експозиції по палеозойським, мезозойським хребетним.

У Музеї археології зосереджені матеріали, які ілюструють давню і середньовічну історію держави. Серед них - яскраві, із загальносвітовим значенням, матеріали з розкопок могильників епохи бронзи, знахідки з кераміки, скла і монет з розкопок середньовічних міст Отрар, Тараза, Туркестану, Талгар.

"Відносно молодими є Музей рідкісних книг і Музей історії казахстанської науки, створені два роки тому. Але вони вже змогли завоювати своє місце в музеєзнавстві, оскільки є першими у своєму роді на території країни і на сьогодні не мають аналогів", - говорить генеральний директор РГП «Ғилим Ордас» Роза Карібжанова.

Серед понад 500 експонатів писемної спадщини Музею рідкісної книги є перші видання праць вчених-просвітителів і перші друковані книги казахської усної творчості (з ХVIII-XIX століть до 40-х років ХХ століття). Більше 6 тисяч книг, фотодокументів, особистих речей вчених, просвітителів, героїв зберігає музей історії казахстанської науки.

У музеях планується впровадити нові технології обробки, реставрації та зберігання експонатів. Ведеться робота по їх оснащенню сучасною технікою, мультимедійним обладнанням, що дозволяє отримати найбільш повну інформацію про той чи інший експонат.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.