Спецпроект

В Алмати відкрились одразу чотири відреставрованих музеї

Відразу чотири відреставрованих музеї розкрили свої двері в Алмати - природи, археології, рідкісних книг, історії казахстанської науки. Всі вони знаходяться під дахом "​​Гилим Ордаси".

Про це пише Інтерфакс-Казахстан.

У музеях зосереджені унікальні експонати та матеріали, що розповідають про різні етапи розвитку фауни, культури, науки країни. Кожен з них унікальний по-своєму. До прикладу, Музей природи відображає різноманіття і багатство тваринного світу геологічного минулого Казахстану. Тут заново відновлені і відреставровані скелети гігантського носорога, мамонта, трипалого коня-гіппаріона. У вітринах виставлена ​​копія скелета тарбозавра, створені нові вітринні експозиції по палеозойським, мезозойським хребетним.

У Музеї археології зосереджені матеріали, які ілюструють давню і середньовічну історію держави. Серед них - яскраві, із загальносвітовим значенням, матеріали з розкопок могильників епохи бронзи, знахідки з кераміки, скла і монет з розкопок середньовічних міст Отрар, Тараза, Туркестану, Талгар.

"Відносно молодими є Музей рідкісних книг і Музей історії казахстанської науки, створені два роки тому. Але вони вже змогли завоювати своє місце в музеєзнавстві, оскільки є першими у своєму роді на території країни і на сьогодні не мають аналогів", - говорить генеральний директор РГП «Ғилим Ордас» Роза Карібжанова.

Серед понад 500 експонатів писемної спадщини Музею рідкісної книги є перші видання праць вчених-просвітителів і перші друковані книги казахської усної творчості (з ХVIII-XIX століть до 40-х років ХХ століття). Більше 6 тисяч книг, фотодокументів, особистих речей вчених, просвітителів, героїв зберігає музей історії казахстанської науки.

У музеях планується впровадити нові технології обробки, реставрації та зберігання експонатів. Ведеться робота по їх оснащенню сучасною технікою, мультимедійним обладнанням, що дозволяє отримати найбільш повну інформацію про той чи інший експонат.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.