На території УПЦ КП працювали "чорні археологи"? - Бригинець

Сьогодні активісти, які прорвалися на територію будівництва за адресою пров. Десятинний, 3-5, виявили незаконні археологічні розкопки.

Люди, які виконують їх, відмовилися надати дозвіл, що засвідчив би право проводити археологічні розкопки та їхню кваліфікацію, повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Після закінчення прес-конференції щодо запланованого будівництва на підмурках Десятинної церкви, яка відбулася біля цих же залишків храму, активісти пішли до іншої гарячої точки, що знаходиться поруч – Будиночка настоятеля, який стоїть на підмурках Княжого палацу, - розповів депутат. - Як виявилося, під прикриттям будівельних робіт там ведуться незаконні розкопки".

Нині Будиночок настоятеля втратив статус пам’ятки і його демонтують.

"Якщо згадати, то на місцях значної кількості будівництв в історичних зонах Києва за останні роки чомусь не було оприлюдненого інформації щодо суттєвих археологічних та історичних знахідок, - зазначив депутат. - Припускаю, що знахідки насправді були, але опинилися в руках "чорних" археологів та колекціонерів".

Будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Тепер історичні будинки зносяться, а на відведеній території заплановане будівництво.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.