У Львові презентували книгу про найманців в УГА

У день річниці Листопадового повстання 1918 року у Львові презентували книгу відомого журналіста Олега Стецишина "Ландскнехти Галицької армії".

Видання досліджує таке маловивчене явище нашої історії, як військове найманство, повідомляє ЦДВР.

У книзі розповідається про австрійців, німців, поляків, росіян, чехів та євреїв, які воювали за незалежність України в лавах Української Галицької армії.

Ідея написати таку роботу виникла в Олега Стецишина під час роботи з архівами власної родини.

"Я побачив, наскільки мало є досліджена історіюя перших визвольних змагань. Взагалі історія ЗУНР і УГА зазвичай подається якось дуже схематично і коротко, хоча насправді цей період дуже цікавий, вивчаючи його, ти відчуваєш гордість за наших предків, за ту армію, яка була справді європейською", — розповідає журналіст.

Автор понад три роки досліджував і вперше в історіографії систематизував біографічні дані офіцерів неукраїнської національності, котрі служили в Українській Галицькій армії.

Книжка містить інформацію про майже 600 офіцерів та старшин Української Галицької армії, а також інформацію про польське військо, яке вело бойові дії в Галичині.

 Обкладинка

Автор розповідає, що за законом в Галицький армії не мало бути іноземців, але вони все одно йшли туди служити, бо армія була дуже професійна.

"Наприклад, у січні 1919 року приїжджали представники від групи австрійських бойових генералів Першої світової і хотіли найнятися на службу, - зазначив Стецишин. - Вони бачили, що УГА має багато кваліфікованих патріотичних солдатів, але замало високоосвічених офіцерів, і висловили готовність за певну суму захопити Львів, зробити ЗУНР у тих кордонах, в яких вона була проголошена. Але керівництво ЗУНР відмовилося від їхньої допомоги".

За словами історика, випадків, коли іноземці хотіли потрапити на службу саме в Галицьку армію, а не чеську, румунську, німецьку чи ще якусь, було "справді багато".

Цікавим є те, що книжка написана не лише на основі архівних матеріалів, а й із розповідей нащадків ландскнехтів, яких пан Олег шукав через соціальні мережі:

"Наприклад, я знайшов у Facebook кілька людей з прізвищем Ціріц, написав їм і дізнався, що дочка офіцера Густава Ціріца живе зараз у Відні, їй 98 років і вона нічого не знає про свого батька. Я переклав документи німецькою мовою і надіслав їй. Через кілька днів племінниця цієї пані написала, що жінка вже кілька днів не спить, а постійно плаче, бо тільки тепер взнала, як її тато жив і помер".

Цікаву розповідь про життя та долю іноземних вояків УГА доповнюють унікальні документи, понад сотню рідкісних фото - здебільшого з приватних архівів, значна частина котрих раніше не публікувалася в Україні.

Книга "Ландскнехти Галицької армії" вийшла друком у видавництві "Часопис", яке спільно з Центром досліджень визвольного руху та мистецькою агенцією "Наш формат" реалізовує проект видання науково-популярної літератури з історії ХХ століття "Наш формат історії".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.