У Львові презентували книгу про найманців в УГА

У день річниці Листопадового повстання 1918 року у Львові презентували книгу відомого журналіста Олега Стецишина "Ландскнехти Галицької армії".

Видання досліджує таке маловивчене явище нашої історії, як військове найманство, повідомляє ЦДВР.

У книзі розповідається про австрійців, німців, поляків, росіян, чехів та євреїв, які воювали за незалежність України в лавах Української Галицької армії.

Ідея написати таку роботу виникла в Олега Стецишина під час роботи з архівами власної родини.

"Я побачив, наскільки мало є досліджена історіюя перших визвольних змагань. Взагалі історія ЗУНР і УГА зазвичай подається якось дуже схематично і коротко, хоча насправді цей період дуже цікавий, вивчаючи його, ти відчуваєш гордість за наших предків, за ту армію, яка була справді європейською", — розповідає журналіст.

Автор понад три роки досліджував і вперше в історіографії систематизував біографічні дані офіцерів неукраїнської національності, котрі служили в Українській Галицькій армії.

Книжка містить інформацію про майже 600 офіцерів та старшин Української Галицької армії, а також інформацію про польське військо, яке вело бойові дії в Галичині.

 Обкладинка

Автор розповідає, що за законом в Галицький армії не мало бути іноземців, але вони все одно йшли туди служити, бо армія була дуже професійна.

"Наприклад, у січні 1919 року приїжджали представники від групи австрійських бойових генералів Першої світової і хотіли найнятися на службу, - зазначив Стецишин. - Вони бачили, що УГА має багато кваліфікованих патріотичних солдатів, але замало високоосвічених офіцерів, і висловили готовність за певну суму захопити Львів, зробити ЗУНР у тих кордонах, в яких вона була проголошена. Але керівництво ЗУНР відмовилося від їхньої допомоги".

За словами історика, випадків, коли іноземці хотіли потрапити на службу саме в Галицьку армію, а не чеську, румунську, німецьку чи ще якусь, було "справді багато".

Цікавим є те, що книжка написана не лише на основі архівних матеріалів, а й із розповідей нащадків ландскнехтів, яких пан Олег шукав через соціальні мережі:

"Наприклад, я знайшов у Facebook кілька людей з прізвищем Ціріц, написав їм і дізнався, що дочка офіцера Густава Ціріца живе зараз у Відні, їй 98 років і вона нічого не знає про свого батька. Я переклав документи німецькою мовою і надіслав їй. Через кілька днів племінниця цієї пані написала, що жінка вже кілька днів не спить, а постійно плаче, бо тільки тепер взнала, як її тато жив і помер".

Цікаву розповідь про життя та долю іноземних вояків УГА доповнюють унікальні документи, понад сотню рідкісних фото - здебільшого з приватних архівів, значна частина котрих раніше не публікувалася в Україні.

Книга "Ландскнехти Галицької армії" вийшла друком у видавництві "Часопис", яке спільно з Центром досліджень визвольного руху та мистецькою агенцією "Наш формат" реалізовує проект видання науково-популярної літератури з історії ХХ століття "Наш формат історії".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".