Будинок на фундаментах Княжого палацу в Києві знесли

Будинок у пров. Десятиному, 3, який стоїть на підмурівку середньовічного палацу київських князів і проти знесення якого виступали київські активісти, знесли.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Багато киян виступали проти знесення цієї будівлі, - зазначив депутат. - Адже навіть якщо з юридичної точки зору всі документи були підготовлені, то з моральної - кияни вбачають небезпеку в знесенні згаданого будинку, який має хоч і не архітектурну але історичну цінність".

Депутат також додав, що якщо на місці згаданого будинку, який стоїть на підмурках Княжого палацу, буде зведена велика капітальна будова, то про ідею поновити Княжий палац чи включити його підмурки до загального історично-туристичного комплексу на Старокиївській горі разом з підмурками Десятинної церкви можна забути.

Як відомо, будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Кілька днів тому Бригинець заявив, що на території цих будинків здійснювалися нелегальні археологічні розкопки.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.