Спецпроект

В Мадриді відкрили бар-музей

Іспанська столиця представила увазі туристів і місцевих жителів бар-музей з незвичайною назвою "Мадрид мене вбиває". Задумка ця для тих, хто відчуває ностальгію, цікавість і інтерес до незабутнього руху під назвою "Мадридська сцена".

Про це пише Високий Вал

 

Цей рух було утворено в сімдесятому році минулого століття відразу після смерті Франко і став культурною подією.  

Новий заклад займає площу в 200 кв.м., на яких можна насолодитися експозицією, що включає безліч унікальних предметів, які пов'язані зі спогадами періоду 70-х років.

Предмети розкажуть про знаменитих художників, поетів, музикантів, дизайнерів, фотографів, які мали важливе значення в історії іспанської культури. Виставка представлена ​​музичними інструментами, фотографіями та картинами.

Крім експозиції, в закладі розміщуються два бари і сцена. На великих моніторах постійно транслюються записи, що розповідають про епоху культурної революції, завдяки яким відвідувачі можуть здійснити подорож у часі.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.