Яценюк вважає героями і Бандеру, і східняків

Глава ради об'єднаної опозиції "Батьківщини" Арсеній Яценюк вважає, що Степан Бандера – герой України.

Про це свідчить його заява в ефірі телеканалу ICTV, повідомляє УП.

Відповідаючи на питання, щодо наявності ідеологічних протиріч між партіями "Батьківщина", "Свобода" та "Удар", а також коментуючи заклик ЄС скасувати звання героя України Степану Бандері, Яценюк зазначив: "Ви праві про те, що у нас є ідеологічні відмінності".

"Моя позиція конкретно по всім національним визвольним змаганням: я шаную кожного українця, який боровся за незалежність України, який боровся за те, щоб Україна була соборна, який боровся за те, щоб Україна була така, яка вона сьогодні є. Чи він був на сході, чи він був на заході. Це наші герої. От моя вам відповідь", - підсумував він.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.