Спецпроект

Сьогодні вкотре мають призначити директора Національного Художнього

Рішення про призначення директора національного художнього музею Украйни буде прийняте 7 листопада на засіданні Музейної ради.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на міністра культури Михайла Кулиняка.

Він також заявив, що зустрічався з працівниками музею, які протестують проти призначення керівником установи в.о.директора Тетяни Міронової.

"Справа в тому, що ми паралельно отримали лист як від частини працівників Музею, так само ще листи, - зазначив Кулиняк. - Тому я вирішив до Музейної ради провести перевірку наведених фактів як виконуючою обов’язки директора, так і працівників Музею".

"Перевірка проведена, з результатами її зараз буде ознайомлена Музейна рада. Ще раз повторюю, я не приймаю одноособового рішення, як і обіцяв. Це питання ми обговоримо", - додав міністр.

Водночас, як розповіла у коментарі "УП.Життя" керівник відділу зв’язків з громадськістю НХМУ Дарія Якимова, сам міністр з колективом музею не зустрічався.

"Він приходив у музей, під час відкриття виставки "Війна краде дитинство". Тоді до нього підійшла наша колега і попросила зустрітись з колективом. І в результаті зустріч відбулась з його заступником Тимофієм Коханом. Офіційно до колективу Михайло Кулиняк не приходив", - сказала Дарія Якимова.

Як відомо, в середині жовтня колектив Національного художнього музею оголосив протест проти можливого призначення на посаду директора галеристки Тетяни Міронової.

Посаду виконуючого обов'язку Міронова обіймала останні півроку. Але ймовірне призначення викликало критику серед експертів, які вказували не непрофесійність галеристки.

У відповідь на ці звинувачення Тетяна Міронова опублікувала свій коментар, який і спровокував акцію протесту. Цей запис у блозі працівники музею назвали "безпрецедентним виступом з паплюження установи, на пост директора якої автор претендує, та безсоромне звеличення власних, переважно неіснуючих, заслуг".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.