Спецпроект

У ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ - ПРОТЕСТ ПРОТИ КЕРІВНИКА. Фото

Колектив Національного художнього музею України оголосив протест проти виконуючого обов'язки директора музею Тетяни Міронової. Вони прийшли на роботу в пов'язках з написами "протестую" і в холі музею виставили плакат зі своїми вимогами.

Про це пише Газета.ua.

Поштовхом до протесту став її блог, в якому було пред'явлено звинувачення в адресу співробітників музею.

Наталя Михайлова, співробітник відділу зв'язків з громадськістю, пояснила позицію колективу: "Привласнила чужі досягнення, які були зроблені не під час її роботи в музеї, а до неї. Вважаємо, що така людина не може бути директором національного музею. Але запевняю, протест ніяк не вплине на роботу. Вчора ми написали відкритий лист до міністра культури Михайла Кулиняка, в якому пояснили нашу позицію".

 Всі фото: Костянтин Стрілець

Виконуючою обов'язки директора музею Тетяну Міронову призначили в квітні. За її словами, коли вона прийшла в музей, він був у жалюгідному стані, не працювала сигналізація, будинок перебував в аварійному стані.

Оголошення при вході

Сьогодні в музеї зберігаються 40 тисяч робіт українських майстрів. Їхня загальна вартість перевищує 50 мільйонів доларів.

Колектив музею працює, як і раніше

Національний художній музей уже півроку залишається без керівництва. Після скандального звільнення Анатолія Мельника в.о. гендиректора стала галеристка Тетяна Міронова, а через чотири місяці з музею пішов зам з економічних питань, звинувативши наостанок Міронову у кумівстві і непрофесійності.

На початку жовтня чоловік Тетяни Міронової Валерій, який балотується в нардепи по мажоритарному округу, спробував використати НХМУ як майданчик для своєї політичної реклами.

Сьогодні заступник Міронової з питань розвитку Ігор Ліховий заявив, що "робота нового менеджменту" НХМУ є ефективнішою в порівнянні з попередниками.

Читайте також: "Що відбувається в Національному Художньому музеї?"

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.