Спецпроект

У ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ - ПРОТЕСТ ПРОТИ КЕРІВНИКА. Фото

Колектив Національного художнього музею України оголосив протест проти виконуючого обов'язки директора музею Тетяни Міронової. Вони прийшли на роботу в пов'язках з написами "протестую" і в холі музею виставили плакат зі своїми вимогами.

Про це пише Газета.ua.

Поштовхом до протесту став її блог, в якому було пред'явлено звинувачення в адресу співробітників музею.

Наталя Михайлова, співробітник відділу зв'язків з громадськістю, пояснила позицію колективу: "Привласнила чужі досягнення, які були зроблені не під час її роботи в музеї, а до неї. Вважаємо, що така людина не може бути директором національного музею. Але запевняю, протест ніяк не вплине на роботу. Вчора ми написали відкритий лист до міністра культури Михайла Кулиняка, в якому пояснили нашу позицію".

 Всі фото: Костянтин Стрілець

Виконуючою обов'язки директора музею Тетяну Міронову призначили в квітні. За її словами, коли вона прийшла в музей, він був у жалюгідному стані, не працювала сигналізація, будинок перебував в аварійному стані.

Оголошення при вході

Сьогодні в музеї зберігаються 40 тисяч робіт українських майстрів. Їхня загальна вартість перевищує 50 мільйонів доларів.

Колектив музею працює, як і раніше

Національний художній музей уже півроку залишається без керівництва. Після скандального звільнення Анатолія Мельника в.о. гендиректора стала галеристка Тетяна Міронова, а через чотири місяці з музею пішов зам з економічних питань, звинувативши наостанок Міронову у кумівстві і непрофесійності.

На початку жовтня чоловік Тетяни Міронової Валерій, який балотується в нардепи по мажоритарному округу, спробував використати НХМУ як майданчик для своєї політичної реклами.

Сьогодні заступник Міронової з питань розвитку Ігор Ліховий заявив, що "робота нового менеджменту" НХМУ є ефективнішою в порівнянні з попередниками.

Читайте також: "Що відбувається в Національному Художньому музеї?"

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.