НА ОВК 94 - ДВА НАУКОВЦІ З ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ НАНУ

У виборчій комісії округу №94 працюють два історики з Інституту історії України Національної академії наук. Один - секретар ОВК - представляє партію "Братство", інший - "Русское единство".

Про це повідомляють учасники фейсбук-групи сайту академічних істориків Historians.in.ua.

Секретарем ОВК 94 є Блануца Андрій Васильович, який представляє партію "Братство". Блануца - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу середньовічної і ранньомодерної історії України Інституту історії України НАНУ.

Ще один представник академічного закладу в ОВК 94 - член комісії Юсов Святослав Леонідович, який представляє партію "Руська Єдність". Він є кандидатом історичних наук і науковим співробітником Інституту історії України НАНУ, спеціалізується на першій половині XX сторіччя.

Обидва історики поставили свої підписи під скандальним рішенням ОВК, згідно з яким комісія відмовилася перераховувати результати виборів на 28 дільницях округу. Таким чином ОВК позбавила права голосу 30 тисяч виборців і вивела на перше місце провладного кандидата Тетяну Засуху.

Прізвища і фото Блануци і Юсова оприлюднив у своєму блозі член "Фронту змін" Андрій Пишний, назвавши їх причетними до "фальшування результатів виборів".

При цьому прізвища Блануци і Юсова не фігурують у списку фальсифікаторів, підготовленому в опозиційному проекті постанови про створення парламентської слідчої комісії.

Як відомо, директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій балотувався у ВР за списком Партії регіонів (86 місце).

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".