Спецпроект

Про українського богатиря знімуть кіно - потім відкриють музей

Майже тиждень в с. Білки на Закарпатті тривав перший етап зйомок першого вітчизняного дитячого кінофільму за мотивами роману Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу". Після зйомок вирішили відкрити ще й музей.

Про це пише Вся закарпатська правда.

Кіно знімають про  Івана Кротона: у дитинстві  хлопець пошкодував батькову корівчину, запрігся у плуга і сам виорав  ниву. Коли змужнів − на його грудях молотом могли розбивати каміння, долонею він забивав цвяхи у дубову дошку, власноруч згинав  товсту залізну рейку і робив з неї "серце", тягнув вантажну машину переповнену людьми, перемагав  відомих борців, через його шию переїжджали автомобілі… Мимоволі він ставав то боксером, то штангістом, то навіть тореадором.

Уперше життя цієї  людини спонукало  взятися за перо його земляка, Івана Копинця. У 1972 році побачила світ його книжка "Кротон".

Івану Кротону із захопленням аплодували в 64 країнах світу, зокрема в США, Бразилії, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Австрії, Іспанії,  Бельгії… Про закарпатського "ведмедя", як нарекли його журналісти, писала уся світова преса. А одна з нью-йоркських  газет у 1928 році назвала Кротона "найсильнішою людиною двадцятого століття".

Завітавши на зйомки фільму, місцева влада перейнялася історією свого земляка і заговорила про відкриття музею, присвяченого Івану Кротону.

Збереглася хата, де народився і жив майбутній богатир, та ще живуть люди, які  зналися з ним особисто, виступали на районних, обласних і всеукраїнських змаганнях. Десь зберігаються його нагороди, відзнаки, документи, фотографії, вирізки з газет, афіші. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".