"Свобода" обіцяє встановити Мазепу у Полтаві

Весною наступного року фракція партії "Свобода" у парламенті допоможе встановити у Полтаві пам’ятник гетьману Івану Мазепі, виготовлений кілька років тому з ініціативи депутата-нашоукраїнця Кульчинського.

Про це народний депутат від партії "Свобода" Юрій Бублик заявив на зустрічі з виборцями Київського району міста, повідомляє "Полтавщина"

"Через спротив колишнього й нинішнього очільників Полтави А. Матковського та О. Мамая давно вже готовий монумент припадає пилом у майстерні скульптора, - заявив депутат. - А це ганьба для міста, яке презентує себе як одну з духовних колисок України".

Як відомо, пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і тодішнього народного депутата ("Наша Україна") Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію тодішнього мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Зараз монумент перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

У лютому 2011 року нинішній мер Полтави Олександр Мамай (партія "Совість України") заявив, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.