"Свобода" обіцяє встановити Мазепу у Полтаві

Весною наступного року фракція партії "Свобода" у парламенті допоможе встановити у Полтаві пам’ятник гетьману Івану Мазепі, виготовлений кілька років тому з ініціативи депутата-нашоукраїнця Кульчинського.

Про це народний депутат від партії "Свобода" Юрій Бублик заявив на зустрічі з виборцями Київського району міста, повідомляє "Полтавщина"

"Через спротив колишнього й нинішнього очільників Полтави А. Матковського та О. Мамая давно вже готовий монумент припадає пилом у майстерні скульптора, - заявив депутат. - А це ганьба для міста, яке презентує себе як одну з духовних колисок України".

Як відомо, пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і тодішнього народного депутата ("Наша Україна") Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію тодішнього мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Зараз монумент перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

У лютому 2011 року нинішній мер Полтави Олександр Мамай (партія "Совість України") заявив, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.