Спецпроект

На Хортиці планують створити перший в Україні музей судноплавства

Археологи національного заповідника за два десятки років назбирали у Дніпрі стільки ексклюзивних експонатів, що вони просто не вміщуються в ангар для двох великих літаків.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Крім того, переконані фахівці, все це багатство зацікавить іноземних науковців та туристів, адже деякі човни не мають аналогів у світі.

Ідею створення музею судноплавства у Запоріжжі виношують ще з дев’яностих років, коли археологи Національного заповідника "Хортиця" активно розпочали діставати раритети з дніпровського дна.

Перші експедиції показали, що у Дніпрі лежить ціла історія України. Лише у акваторії Хортиці у 18 столітті був цілий військовий флот, який боронив південні кордони Російської імперії, до складу якої входила тоді частина України.

За п’ятнадцять років підводники виявили 5 стародавніх кораблів. Серед них козацька чайка і бригантина, які майже на 70 відсотків готові до виставлення у музеї. Все це абсолютно ексклюзивні експонати, кажуть фахівці.

Крім того поблизу Хортиці все ще чекають свого часу щонайменше 3 судна Дніпровської флотилії та близько п’яти часів епохи бронзи. Очевидно, наголошують фахівці, Хортиця була своєрідним центром судноплавства і багато цікавинок ще попереду.

Але є й інша сторона медалі. Фінансування на підняття та консервацію цих кораблів з державного бюджету практично не виділяється. Так, лише Бригантину було доведено до майже 70-відсоткової готовності завдяки втручанню волонтерів.

Робота триває і сьогодні лише завдяки ентузіазму 7 археологів та кількох волонтерів. Але підводні артефакти з часом руйнуються, а підняття лише однієї Бригантини коштувало близько 100 тисяч доларів.

Але попри це на Хортиці не полишають надії. Побудова музею судноплавства внесена до Генерального плану розвитку Національного заповідника. За проектом це будівля у вигляді восьмикутної зірки. У кожному куті – судно. За попередніми розрахунками на це потрібно 15 мільйонів гривень. Генеральний директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко покладає великі надії на проект. Це буде надсучасний музей, аналогів якому немає в Україні, каже він.

Упродовж року Хортицю відвідує понад 250 тисяч туристів. Після створення музею судноплавства очікується збільшення туристичного потоку втричі. Попит на це є, говорять фахівці. Тут бувають люди із найвіддаленіших куточків світу.

Останні знахідки поблизу Хортиці підтверджують важливість створення такого музею. Археологи кажуть, що буремне минуле України готує багато сюрпризів у майбутньому.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.