Спецпроект

Білоруси скинулися на посібник з артилерії XVII століття

Музей історії Могильова придбав книгу Казимира Семеновича "Велике мистецтво артилерії". Необхідна для покупки сума була зібрана за рахунок пожертв.

Про це пише profi-forex.by.

Збір пожертвувань був оголошений в кінці червня. Спочатку музей хотів придбати французьке видання "Великого мистецтва артилерії" 1651 року вартістю 15 тисяч євро. Однак зібраних коштів на нього не вистачило, і в музеї вирішили купити більш дешеве німецьке видання 1676 року вартістю у вісім тисяч євро. Найближчим часом ця книга з'явиться серед експонатів.

Інженер і теоретик артилерії Семенович народився на території Великого князівства Литовського. Точні дата і місце його народження невідомі. Це досі є предметом спору польських, литовських і білоруських учених - кожна зі сторін вважає його своїм співвітчизником.

Існує шість ранніх видань артилерійського посібники Казимира Семеновича. Перша частина "Великого мистецтва артилерії" вийшла на латинській мові в Амстердамі в 1650 році. Через рік під спостереженням автора був зроблений її французький переклад. У 1676 році книга була перекладена на німецьку, а в 1725 році - на англійську і датський мови. Другу частину посібника Семенович так і не підготував, але дослідники припускають, що могли зберегтися її рукописи.

Наразі в Національній бібліотеці Білорусії зберігаються латинське (оригінальне) і французьке видання цієї книги.

Музей історії Могильова не вперше оголошує збір коштів для покупки експонатів. У травні 2012 року громадяни республіки пожертвували музею 45 тисяч доларів, необхідних для придбання оригінального видання Статуту Великого князівства Литовського Старобілоруською мовою. 

Директор музею Олексій Батюк повідомив, що під час збору коштів на Статут він отримав безліч пропозицій від приватних осіб і підприємств про фінансову підтримку. Саме тому музей вирішив за такою ж схемою купити артилерійський посібник Семеновича.

"Але коли справа дійшла до купівлі, то бажання у цих людей було небагато. Суми пожертвувань у порівнянні зі Статутом скоротилися", - зазначив Батюк.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.