Спецпроект

Білоруси скинулися на посібник з артилерії XVII століття

Музей історії Могильова придбав книгу Казимира Семеновича "Велике мистецтво артилерії". Необхідна для покупки сума була зібрана за рахунок пожертв.

Про це пише profi-forex.by.

Збір пожертвувань був оголошений в кінці червня. Спочатку музей хотів придбати французьке видання "Великого мистецтва артилерії" 1651 року вартістю 15 тисяч євро. Однак зібраних коштів на нього не вистачило, і в музеї вирішили купити більш дешеве німецьке видання 1676 року вартістю у вісім тисяч євро. Найближчим часом ця книга з'явиться серед експонатів.

Інженер і теоретик артилерії Семенович народився на території Великого князівства Литовського. Точні дата і місце його народження невідомі. Це досі є предметом спору польських, литовських і білоруських учених - кожна зі сторін вважає його своїм співвітчизником.

Існує шість ранніх видань артилерійського посібники Казимира Семеновича. Перша частина "Великого мистецтва артилерії" вийшла на латинській мові в Амстердамі в 1650 році. Через рік під спостереженням автора був зроблений її французький переклад. У 1676 році книга була перекладена на німецьку, а в 1725 році - на англійську і датський мови. Другу частину посібника Семенович так і не підготував, але дослідники припускають, що могли зберегтися її рукописи.

Наразі в Національній бібліотеці Білорусії зберігаються латинське (оригінальне) і французьке видання цієї книги.

Музей історії Могильова не вперше оголошує збір коштів для покупки експонатів. У травні 2012 року громадяни республіки пожертвували музею 45 тисяч доларів, необхідних для придбання оригінального видання Статуту Великого князівства Литовського Старобілоруською мовою. 

Директор музею Олексій Батюк повідомив, що під час збору коштів на Статут він отримав безліч пропозицій від приватних осіб і підприємств про фінансову підтримку. Саме тому музей вирішив за такою ж схемою купити артилерійський посібник Семеновича.

"Але коли справа дійшла до купівлі, то бажання у цих людей було небагато. Суми пожертвувань у порівнянні зі Статутом скоротилися", - зазначив Батюк.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.