Спецпроект

Білоруси скинулися на посібник з артилерії XVII століття

Музей історії Могильова придбав книгу Казимира Семеновича "Велике мистецтво артилерії". Необхідна для покупки сума була зібрана за рахунок пожертв.

Про це пише profi-forex.by.

Збір пожертвувань був оголошений в кінці червня. Спочатку музей хотів придбати французьке видання "Великого мистецтва артилерії" 1651 року вартістю 15 тисяч євро. Однак зібраних коштів на нього не вистачило, і в музеї вирішили купити більш дешеве німецьке видання 1676 року вартістю у вісім тисяч євро. Найближчим часом ця книга з'явиться серед експонатів.

Інженер і теоретик артилерії Семенович народився на території Великого князівства Литовського. Точні дата і місце його народження невідомі. Це досі є предметом спору польських, литовських і білоруських учених - кожна зі сторін вважає його своїм співвітчизником.

Існує шість ранніх видань артилерійського посібники Казимира Семеновича. Перша частина "Великого мистецтва артилерії" вийшла на латинській мові в Амстердамі в 1650 році. Через рік під спостереженням автора був зроблений її французький переклад. У 1676 році книга була перекладена на німецьку, а в 1725 році - на англійську і датський мови. Другу частину посібника Семенович так і не підготував, але дослідники припускають, що могли зберегтися її рукописи.

Наразі в Національній бібліотеці Білорусії зберігаються латинське (оригінальне) і французьке видання цієї книги.

Музей історії Могильова не вперше оголошує збір коштів для покупки експонатів. У травні 2012 року громадяни республіки пожертвували музею 45 тисяч доларів, необхідних для придбання оригінального видання Статуту Великого князівства Литовського Старобілоруською мовою. 

Директор музею Олексій Батюк повідомив, що під час збору коштів на Статут він отримав безліч пропозицій від приватних осіб і підприємств про фінансову підтримку. Саме тому музей вирішив за такою ж схемою купити артилерійський посібник Семеновича.

"Але коли справа дійшла до купівлі, то бажання у цих людей було небагато. Суми пожертвувань у порівнянні зі Статутом скоротилися", - зазначив Батюк.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.