Спецпроект

Мавзолей Леніна в Москві відремонтують вперше за 80 років

Мавзолей Леніна на Красной площі в Москві буде закритий до 30 квітня 2013 року. Причиною тому стануть масштабні ремонтні роботи, яких не було більше 80 років.

Про це пише Новый регион.

Доступ в Мавзолей припинили ще у вересні, і спочатку було оголошено, що він не відкриється для відвідувачів до 31 грудня цього року. Однак термін ремонтних робіт у Мавзолеї вирішено продовжити після ретельного вивчення стану будівлі.

Комплекс "Мавзолей", що включає усипальницю і дві прибудовані пізніше трибуни, простояв без капремонту понад 80 років. Лише в 1973 році, за словами представника ФСТ, було оновлено зовнішнє оформлення трибун. Між тим, через те, що Мавзолей будувався в кілька етапів, між його частинами з часом почалися процеси деформації, які, спричинили, зокрема, порушення гідроізоляції будівлі.

Зведена усипальниця, як відомо, на тому місці, де раніше був рів, засипаний після війни 1812 року. Зараз грунт просів, і південно-східна частина мавзолею отримала крен. Очікується, що на час проведення робіт будову накриють спеціальним куполом, під який будуть закачувати тепле повітря. Вождя пролетаріата перевозити на час ремонту в інше місце не планують.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.