РУКОПИСИ ШЕВЧЕНКА І ФРАНКА В НЕБЕЗПЕЦІ ЧЕРЕЗ ХОЛОД В АРХІВІ

Голови комітетів ВР з питань свободи слова Микола Томенко, з питань культури В'ячеслав Кириленко і з питань науки Лілія Гриневич звернулись до прем’єр-міністра, голови КМДА і голови Державної архівної служби стосовно ситуації зі збереженням найцінніших раритетних рукописів визначних українців.

Про це повідомаляє сайт Миколи Томенка.

Як повідомили ініціаторам цього звернення діячі культури, письменники та науковці, в Україні склалася катастрофічна ситуація зі станом збереження найвидатніших книг, зокрема, у Центральному державному архіві громадських об’єднань України (ЦДАГО), де також зберігаються і матеріали фонду відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

Йдеться про рукописи-оригінали творів Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі України і багатьох інших відомих українських письменників, а також про унікальний пергаментний аркуш XIV ст.

Складність ситуації полягає у тому, що зараз, у зимовий період, при збереженні цих унікальних видань не дотримується температурно-вологісний режим приміщення, а тому раритети просто псуються.

Так, простійна температура приміщення, де зберігаються подібні твори, має складати не менше 16 градусів, в той час, як зараз у приміщеннях Центрального державного архіву громадських об’єднань України вона ледь сягає 8 градусів.

Враховуючи те, що ближчим часом очікуються сильні морози, науковці б’ють на сполох, адже унікальна спадщина може бути втрачена назавжди.

Оскільки спроби працівників ЦДАГО України вплинути на ситуацію зайшли в глухий кут, голови парламентських комітеті закликають прем’єр-міністра Миколу Азарова, голову КМДА Олександра Попова і голову Держархіву Ольгу Гінзбург зробити все можливе, щоб найближчим часом забезпечити нормальні умови для збереження найвизначніших раритетів української історії та літератури.

Окрім того, ініціатори звернення зазначають, що беруть під контроль цю ситуацію і в разі необхідності, якщо не будуть забезпечені нормальні умови зберігання українських рукописів, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на засіданні одного із профільних комітетів парламенту.

Дивіться також: "Підпал бібліотеки Академії Наук - так знищували архіви в 1964-му. ВІДЕО"

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.