РУКОПИСИ ШЕВЧЕНКА І ФРАНКА В НЕБЕЗПЕЦІ ЧЕРЕЗ ХОЛОД В АРХІВІ

Голови комітетів ВР з питань свободи слова Микола Томенко, з питань культури В'ячеслав Кириленко і з питань науки Лілія Гриневич звернулись до прем’єр-міністра, голови КМДА і голови Державної архівної служби стосовно ситуації зі збереженням найцінніших раритетних рукописів визначних українців.

Про це повідомаляє сайт Миколи Томенка.

Як повідомили ініціаторам цього звернення діячі культури, письменники та науковці, в Україні склалася катастрофічна ситуація зі станом збереження найвидатніших книг, зокрема, у Центральному державному архіві громадських об’єднань України (ЦДАГО), де також зберігаються і матеріали фонду відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

Йдеться про рукописи-оригінали творів Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі України і багатьох інших відомих українських письменників, а також про унікальний пергаментний аркуш XIV ст.

Складність ситуації полягає у тому, що зараз, у зимовий період, при збереженні цих унікальних видань не дотримується температурно-вологісний режим приміщення, а тому раритети просто псуються.

Так, простійна температура приміщення, де зберігаються подібні твори, має складати не менше 16 градусів, в той час, як зараз у приміщеннях Центрального державного архіву громадських об’єднань України вона ледь сягає 8 градусів.

Враховуючи те, що ближчим часом очікуються сильні морози, науковці б’ють на сполох, адже унікальна спадщина може бути втрачена назавжди.

Оскільки спроби працівників ЦДАГО України вплинути на ситуацію зайшли в глухий кут, голови парламентських комітеті закликають прем’єр-міністра Миколу Азарова, голову КМДА Олександра Попова і голову Держархіву Ольгу Гінзбург зробити все можливе, щоб найближчим часом забезпечити нормальні умови для збереження найвизначніших раритетів української історії та літератури.

Окрім того, ініціатори звернення зазначають, що беруть під контроль цю ситуацію і в разі необхідності, якщо не будуть забезпечені нормальні умови зберігання українських рукописів, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на засіданні одного із профільних комітетів парламенту.

Дивіться також: "Підпал бібліотеки Академії Наук - так знищували архіви в 1964-му. ВІДЕО"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.