Спецпроект

У Гданську відкрився Музей криміналістики

Шибениця, на якій висів серійний вбивця, муміфіковане тіло і сотні видів зброї - це лише деякі з експонатів Музею криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету.

Про це пише Афиша Калининграда.

Музей криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету неофіційно працює з 1980 року. Тоді головою кафедри криміналістики юридичного факультету Гданського університету був доктор наук Єжи Вноровскі. Він і почав збирати різні артефакти, за деякі з яких платив зі своєї кишені. Крім того, було налагоджено співпрацю з поліцією, судами і прокуратурою, і завдяки цьому колекція музею змогла розширюватися, говорить співробітник кафедри кримінології Януш Чечко. Всі експонати є справжніми.

У 1983 році музей переїхав в Катовні, а в 2001 році колекція була перенесена з Катовні в нову будівлю факультету Права і адміністрації Гданського університету на вулицю Бажіньского. В основному вона використовується для навчальних цілей, хоча не тільки для них. У музей приходять студенти інших факультетів та учні шкіл міста Гданська. Музей, однак, був неофіційним до цього року.

"Ми зробили це, тому що хочемо показати свою експозицію більшій кількості людей, - говорить доктор наук, завідуюча лабораторією криміналістики Малгожата Жулна. - У нас дійсно є чим пишатися. Поки музей знаходиться на стадії організації, і ми думаємо, як зробити колекцію краще. Урочисте відкриття музею ми плануємо на 25 січня 2013 року, і це буде пов'язано із зустріччю криміналістів з усіх регіонів Польщі".

Музейна експозиція складатиметься з дев'яти тематичних відділів. "Серед наших експонатів є предмети, вилучені у в'язницях і при арештах. У нас також є досить велика колекція вогнепальної зброї, в тому числі саморобних, наприклад копія пістолета зробленого з хліба, - повідомляє Януш Чечко. - Ви також зможете побачити фальшиві банкноти, колекцію світових поліцейських мундирів і велику колекцію кримінальних фото".

Музей має у своєму розпорядженні і оригінальні інструменти для злому автомобілів і квартир. Серед експонатів є камери і прилади для розкриття злочинів на місці подій. Найбільш цінними експонатами є матеріали, пов'язані з серійним вбивцею з Гданська Павлом Тухлінем по кличці "Скорпіон", справжня шибениця, муміфіковане тіло невідомого чоловіка.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?