На Волині перепоховали 747 мирних людей, розстріляних у 1941 році

Останки 382 цивільних осіб, розстріляних у часи Другої світової війни, урочисто перепоховали на міському кладовищі міста Володимир-Волинський 30 листопада 2012 року.

Про це повідомляє прес-служба громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

"Останки розстріляних мирних жителів випадково знайшли археологи під час дослідження фундаменту замка короля Казимира Великого, пам’ятки національної архітектури Х століття, - повідомив начальник відділу культури і туризму Луцького міськвиконкому Андрій Шоцький, -  Це сталося у 2011 році. Саме тоді були знайдені перші рештки розстріляних людей".

Під час подальших розкопок, які проводилися у 2011 та 2012 роках спільно з польськими археологами,  в кількох поховальних ямах було знайдено загалом останки 747 осіб, у тому числі – літніх людей, жінок  та дітей.

"Оскільки поховання масове, його можна пов’язати з розстрілами 1941 року перед наступом німецьких військ", - сказав Шоцький.

"Ми стали свідками урочистого перепоховання майже чотирьохсот мирних жителів, розстріляних, очевидно, в  1941-1942 роках, - розповів  відповідальний секретар урядової міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Ярослав Жилкін. -  148 осіб було поховано за кошти державного бюджету в рамках виконання нашої програми [пошуку та перепоховання жертв війни]".

За переказами місцевих мешканців, біля замку під час війни дійсно проводилися масові розстріли. Окрім того, поруч колись стояла будівля, у якій розміщувалася спочатку царська в’язниця, потім тюрма НКВС, а під час війни - гестапо.  

За попередніми версіями, знайдені люди були розстріляні орієнтовно у 1941-1942 роках.

Гільзи від патронів, знайдені на місці розкопок, датовані 1941 роком. Це 9-міліметрові пістолетні гільзи німецького та польського виробництва. Окрім того, було знайдено також декілька гільз калібру 7,62 міліметри радянського виробництва, виготовлені у 1930-х - на початку 40-х років.

Пізніше 1941 року гільз немає, пояснили археологи. Серед знахідок, що виявлені поруч із загиблими – монети, ґудзики, зубні протези, зубні щітки, ножі, та навіть срібний годинник у позолоті швейцарського виробництва.

За словами Шоцького, це вже друге перепоховання закатованих. Перші 365 осіб  було поховано напередодні.

На жаль, ані національну приналежність, ані особи загиблих встановити на даний час не вдалося. Заупокійна служба за загиблими була відправлена у чотирьох релігійних конфесіях.

На церемонії були присутні представники керівництва області й міста, представники Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій при Кабінеті міністрів України, а також представники Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польща та громада міста.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.