"Історична Правда" вітає зі святами. ПІСНЯ

Редакція ІП вітає всіх читачів, які хочуть, щоб їх привітали, з Новим роком.

З люб'язного дозволу Тараса Компаніченка даруємо вам бенкетний кант другої половини XVII сторіччя "Пийте, браття, попийте" у виконанні гурту "Хорея Козацька".

Цей твір, створений на Гетьманщині у ненайсприятливішу для життя пересічного громадянина добу Руїни, показує, що українці вміли веселитися і в суворі часи.

Тільки варто пам'ятати, що більше трьох чарок, згаданих у пісні, пити не рекомендується, щоб не опинитися в ситуації "з похмілля восставши".

Ми все ж живемо не в бароковий, а в постіндустріальний час :) І Різдво ще попереду.

Невідомі дотепники, які зробили цей світський рімейк духовного канту Симеона Полоцького "Єгда од Вавілона плін бивший із Сіона" (псалом 125), розпочали пісню з хуліганських рядків "Співаєм, скачем, пляшем, Руками плещем, машем. Всі печалі забивши, Вином ся звеселивши", а закінчили урочистим славослів'ям "Сотвори, Господи, даруй нам, Господи, многая літа!".

Чого всім і бажаємо. Спасибі, що були з нами. Будьмо разом і наступного року.

Дивіться також: "Як козаки Різдво святкували. Не Гоголь"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".