Спецпроект

У Харкові поговорять про музейну політику в Україні

Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, за підтримки порталу historians.in.ua, запрошують на публічне обговорення "Музейна політика в Україні: історія та сучасність".

У заході приймуть участь музейні діячі, науковці, представники громадських організацій. Обговорення буде присвячене історії та сучасному стану музейництва в Україні в контексті державної політики.

Планується обговорення наступних питань:

- Українські музеї в імперській політиці;

- Музейна політика урядів періоду Української революції;

- Творення та функціонування українського радянського музею;

- Національна музейна політика в незалежній Україні: творення умов модернізації галузі, функціонування державних, галузевих та приватних музеїв, місце музеїв в сучасній політиці пам’яті; взаємодія музеї з іншими закладами культурної сфери.

Час і місце заходу: 8 грудня 2012 р. о 18:00 за адресою м. Харків, книгарня "Є", вул. Сумська 3.

Модератори: Ігор Дворкін (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи) та Ірина Склокіна (Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна)

Учасники обговорення: Андрій Парамонов, Михайло Красиков, Олена Кутья, Тетяна Лихачова, Анна Алєксєєнко та запрошені експерти.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.