Спецпроект

Археологи передали в кіровоградський музей унікальний трипільський вівтар

Кіровоградському обласному краєзнавчому музею передали унікальний трипільський вівтар, знайдений в липні цього року учасниками українсько-британської експедиції на місці найбільшого в Європі трипільського поселення поблизу села Небеловка Новоархангельського району області.

Про це пише Gazeta.ua.

Символічна передача відбулася 5 грудня, під час прес-конференції в обласному краєзнавчому музеї, присвяченої підсумкам українсько-британської експедиції Trypillya mega-site та ще шести археологічних досліджень, які проходили на території області протягом року.

 

Співголова експедиції, кандидат історичних наук, професор Інституту археології НАН України, Михайло Відейко, передав працівникам музею документи на експонат. Сам артефакт був доставлений в музей трохи раніше, і являє собою двухсоткілограмове хрестоподібне пристосування з паленої глини, яке використовувалося для релігійних ритуалів і обрядів.

Унікальність експонату полягає в тому, що він був знайдений під час розкопок трипільського храму площею 1200 квадратних метрів - першої і єдиної культової споруди, виявленої археологами за 120 років дослідження трипільської культури. До теперішнього часу, за словами Відейко, вважалося, що трипільці не будували будівель громадського призначення.

Вперше про трипільське поселення поблизу Небелевки стало відомо завдяки пошукам уманського археолога В.Стефановича в шістдесятих роках минулого століття. Відповідно до розкопок Інституту археології Академії наук УРСР, проведеними в 70-80 роках минулого століття, його площа складає близько трьохсот гектарів. Це найбільше трипільське поселення в Європі.

До 2009 року грунтовних досліджень цієї території не проводилося. Влітку 2009 р. професор Інституту археології НАН України М.Відейко і британський учений, викладач Даренского університету (Великобританія) Д.Чепмен ініціювали проведення українсько-британської експедиції, до якої в цьому році приєдналися вчені з дев'яти країн світу. М.Відейко пропонує обласній владі надати статус заповідника території, яка охоплює Небелевку, а також села Торговиця та Володимирівка Новоархангельського району, де свого часу також були знайдені археологічні пам'ятки трипільської культури.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.