Активіста, який боровся за вільний обіг наукових праць, знайшли повішеним

12 січня пішов із життя 26-річний Аарон Сворц - відомий активіст у боротьбі за вільне і безкоштовне поширення інформації в інтернеті, – схоже, внаслідок самогубства.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

За інформацією поліції, його знайшли повішеним у власному помешканні у Нью-Йорку в п’ятницю.
 
У лютому Сворц мав постати перед судом у справі, в якій його звинувачували у викраденні чотирьох мільйонів наукових статей із архівів Массачусетського технологічного інституту з метою викласти їх у вільний і безплатний доступ.
 
Аарон Сворц іще підлітком брав участь у створенні механізму автоматичної розсилки оновленої інформації з сайтів, відомому як RSS, а також був співзасновником сайту обміну новинами Reddit.

Сворц закінчив Гарвардський університет і часто бував у Кембріджі (місто у штаті Массачусетс, де розташовано Гарвардський університет і Мессачусетський технологічний інститут).

Він співпрацював з некомерційною організацією Creative Commons (розробники безкоштовних типових договорів, які дозволяють більш гнучко і доступно управляти авторськими правами), а також створив Open Library - oбширний каталог друкованих видань.

Сворц був одним із редакторів Вікіпедії, активним блогером і написав ряд широко обговорюваних статей, найвідоміша з яких - "Хто пише до Вікіпедії".

Oстаннім часом він працював над проектами watchdog.net і Demand Progress. Був членом Change Congress (громадська організація, яка бореться з корупцією в політичних колах США). У 2012-му брав участь у протестах проти закону "Про боротьбу з інтернет-піратством".

У 2008 році Аарон Сворц проходив у справі про незаконне скачування мільйонів документів з серверів федеральної судової системи, але тоді жодних звинувачень йому висунуто не було.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.