Лавринович відмінив дозвіл Мін'юсту вживати слово "жид"

Офіційну позицію міністерства може висловлювати тільки міністр, заявив Лавринович і попросив вважати колишню заяву Мін'юсту про допустимість слова "жид" недійсною.

 

Міністр юстиції Олександр Лавринович вважає, що допустимою назвою етносу (етнічної групи) є тільки самоназва, обрана цим етносом, повідомляє DT.ua.

"Вважаю, що вживання інших назв, які є образливими для представників якої національності, є неприпустимим", - говориться в листі Лавриновича президентові Об'єднаної єврейської громади України і Європейського єврейського союзу Ігорю Коломойському.

Як зазначив Лавринович, висловлювати офіційну позицію міністерства може міністр або його заступник. Тому колишнє роз'яснення Мінюста не є офіційною позицією міністерства.

Нагадаємо, що раніше Мін'юст заявив про відсутність в українському законодавстві норм, які б забороняли вживання слів "жид", "жид" або "жидівка".  При цьому чиновники нагадали про відповідальність за дискримінаційні дії стосовно інших громадян.

У листопаді 2012 року президент Української ради єврейських жінок, головред сайту "Київ єврейський" Елеонора Гройсман попросила представників партії "ВО "Свобода" не називати євреїв "жидами", оскільки це слово їх ображає.

 

В академічному словнику української мови слово "жиди" має два значення: 1) застаріла назва євреїв, 2) образлива назва євреїв.

Дивіться також: "Жиди чи євреї? Текст львівського історика 1996 року"

 

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.