У фінал виборів президента Чехії вийшов нащадок старовинного роду

Згідно з результатами перших загальнонародних виборів президента в Чехії, у другий тур вийшло двоє кандидатів: колишній прем'єр-міністр Мілош Земан (24% голосів), і віце-прем'єр і міністр закордонних справ Карел Шварценберг (23%).

75-річний Шверценберг є нащадком знаного і багатого князівського роду Шварценбергів, повідомляє Радіо Прага.

Його предки служили австрійськими головнокомандувачами - приміром, князь Карл Філіпп цу Шварценберг був фельдмаршалом і генераліссімусом Австрійської імперії часів наполеонівських війн.

Шварценберг має ще й швейцарське громадянство, але політикою займається тільки в Чехії. В анкетах про свою професію часто пише "лісник" і "ресторатор", оскільки багато років керував величезними лісами своєї сім'ї, має два ресторани в Німеччині та готель у Відні.

Після 1968 року Карел Шварценберг активно підтримував чеських дисидентів і вів у своїх баварських володіннях архів забороненої в Чехословаччині літератури. На початку 1990-х був главою канцелярії президента Вацлава Гавела, якого вважає найбільшим прикладом для наслідування.

За Шварценберга голосували переважно у великих містах, Празі та за кордоном. Явка на вибори по країні в середньому склала 61%.

Наступний етап президентських виборів відбудеться через два тижні, 25-26 січня.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.