Спецпроект

Лувр відкриє ще одну філію - тепер в Еміратах

Філію знаменитого музею Лувр побудують в столиці ОАЕ Абу-Дабі до 2015 року, вартість проекту складає понад 2,4 млрд дирхамів ($ 657 500 000). Контракт на будівництво виграла група компаній на чолі з еміратською Arabtec.

Про це пише Коммерсантъ.

За словами представників компанії, будівництво проекту вже почалося. Бетонний фундамент музею буде готовий в першому кварталі 2014 року, сама будівля буде побудована до кінця 2014 року, а урочисте відкриття музею відбудеться в 2015-му.

Філія Лувра, що отримала назву "Лувр Абу-Дабі", буде знаходитись на штучному острові Саадіят, який повинен з часом стати одним із найбільших культурних центрів регіону. Тут також розмістять найбільшу у світі філію музею Соломона Гуггенхайма (США) і Національний історичний музей шейха Зайда.

Площа еміратської філії Лувра, включаючи будівлю та прилеглу територію, складе близько 64 тис. кв. м. Передбачається, що зали постійної експозиції розмістяться на площі 6 тис. кв. м, ще близько 3 тис. кв. м віддадуть під тимчасові виставки, конференц-зали та технічні приміщення.

Згідно з проектом, музей буде "лежати" на поверхні моря. Завдяки численним водним каналам і величезному скляному куполу у відвідувачів буде відчуття, що музей розташований "під відкритим небом у відкритому морі". При цьому сучасні технології дозволять не тільки забезпечити прохолоду і комфортні умови для публіки, але і збереження всіх експонатів.

Нещодавно паризький Лувр вже відкрив одну філію в колишньому шахтарському містечку Ланс на півночі Франції, сподіваючись таким чином принести високе мистецтво у пролетарський регіон.

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.