Спецпроект

Філія Лувру відкрилась в шахтарському містечку

Знаменитий паризький Лувр відкрив філію в колишньому шахтарському містечку Ланс на півночі Франції, сподіваючись таким чином принести високе мистецтво в регіон, відомий швидше своїми пролетарськими вподобаннями.

Про це пише md-eksperiment.org.

Новий арт-центр в Лансі, в який вкладено 150 млн. євро, відтепер стане місцем притулку для рухомої ​​колекції з 205 творів з Лувру, а також - тимчасових виставок.

Анрі де Луаретт, президент філії Лувра в Лансі каже: "Ми пропонуємо новий погляд на шедеври, відмінний від звичного. Фактично це - нове крило Лувру: з фінансових причин його неможливо відкрити в паризькому палаці. Тож ми відкрили його в Лансі".

Звичайно, як завжди, є свої плюси і мінуси. Якщо в Лансі радіють, то в Парижі - вельми журяться тим, що тепер треба сідати на потяг, щоб побачити картини, які раніше були на відстані витягнутої руки. Як би там не було, в Лансі очікують сімсот тисяч відвідувачів вже протягом першого року.

Переміщення шедеврів з найбільшого у світі музею на північ країни зроблено з метою децентралізації культурного життя у Франції і для того, щоб дати поштовх для пожвавлення культурного життя в традиційно "відсталих" з цієї точки зору регіонах.

Перші 205 творів знаходиться тут у хронологічному порядку. Слід зазначити, діапазон - досить широкий: від моменту зародження писемності до промислової революції.

Це - перший регіональний філіал Лувру. Відкриття наступного заплановано на 2014 рік: в Абу-Дабі.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.