Спецпроект

ПОЛЬЩА ГОТУЄТЬСЯ ВІДЗНАЧАТИ 70-РІЧЧЯ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі готується до відзначення 70-х роковин Волинської трагедії. Урочистості матимуть кілька аспектів.

Про це повідомляє Польське Радіо.

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му, – заявив глава ІНП Лукаш Камінський.  

 Чиновник нагадав, що цьогоріч минає 70 років від тих трагічних для поляків подій, і додав, що урочистості відзначення роковин матимуть кілька аспектів.

"Тут присутній аспект польсько-українських стосунків і того, щоб у наших взаємовідносинах ми відкрито говорити про цю справу, - зазначив Камінський. - 70 роковини – це, здається, також остання нагода віддати належне жертвам цієї трагедії".

За словами поляка, третій аспект стосується освіти - щоб "в освітньому вимірі ми зробили все, аби нагадати про один з найсерйозніших злочинів часів Другої світової війни".

У 70-ті роковини Волинської трагедії ІНП також планує видати матеріали для вчителів та запустити веб-сайт, присвячений тим подіям.

Історик Володимир В'ятрович (керівник Головного архіву СБУ у 2008-2010 роках) вважає, що словосполучення "Волинська трагедія 1943 року" звужує часовий і географічний обсяг подій і пропонує вживати визначення "Друга польсько-українська війна 1942-47 рр."

Матеріали "Історичної Правда", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія". 

Дивіться також на цю тему:

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Українці убивали поляків. На жаль, це факт, і не треба його приховувати

Волинь-1943 - "комплекс жертви із чистим сумлінням"

Волинська трагедія: Янукович і пастка для історичної пам'яті

Суперечка щодо кількості жертв УПА - підключилися політики

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.