Спецпроект

ПОЛЬЩА ГОТУЄТЬСЯ ВІДЗНАЧАТИ 70-РІЧЧЯ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі готується до відзначення 70-х роковин Волинської трагедії. Урочистості матимуть кілька аспектів.

Про це повідомляє Польське Радіо.

"Вшанування жертв Волинської трагедії, тобто обопільної етнічної чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою у 1943 році під час Другої світової війни на Волині - буде найважливішою історичною подією в 2013-му, – заявив глава ІНП Лукаш Камінський.  

 Чиновник нагадав, що цьогоріч минає 70 років від тих трагічних для поляків подій, і додав, що урочистості відзначення роковин матимуть кілька аспектів.

"Тут присутній аспект польсько-українських стосунків і того, щоб у наших взаємовідносинах ми відкрито говорити про цю справу, - зазначив Камінський. - 70 роковини – це, здається, також остання нагода віддати належне жертвам цієї трагедії".

За словами поляка, третій аспект стосується освіти - щоб "в освітньому вимірі ми зробили все, аби нагадати про один з найсерйозніших злочинів часів Другої світової війни".

У 70-ті роковини Волинської трагедії ІНП також планує видати матеріали для вчителів та запустити веб-сайт, присвячений тим подіям.

Історик Володимир В'ятрович (керівник Головного архіву СБУ у 2008-2010 роках) вважає, що словосполучення "Волинська трагедія 1943 року" звужує часовий і географічний обсяг подій і пропонує вживати визначення "Друга польсько-українська війна 1942-47 рр."

Матеріали "Історичної Правда", присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія". 

Дивіться також на цю тему:

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Українці убивали поляків. На жаль, це факт, і не треба його приховувати

Волинь-1943 - "комплекс жертви із чистим сумлінням"

Волинська трагедія: Янукович і пастка для історичної пам'яті

Суперечка щодо кількості жертв УПА - підключилися політики

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.