Спецпроект

У Дніпропетровську хочуть створити Парк Ракет

Дніпропетровські чиновники хочуть відкрити постійну експозицію артефактів Космічного музею Дніпропетровського національного університету ім.Гончара.

Про це заявив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод, повідомляють "Старожитності" із посиланням на "Город.dp.ua".

"Ми відкриваємо регіон світу, - зазначив чиновник. - Тому я виступив з ініціативою заснувати в обласному центрі постійну експозицію експонатів космічного музею Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, який готує висококласних фахівців для ракетно-космічної галузі України".

За словами Удода, наявні площі не дозволяють облаштувати виставковий майданчик, гідний "столиці космічного будівництва: "А у нас є пропозиції зі створення експозиції з умовною назвою "Парк ракет".

Зараз на території університету зберігаються унікальні експонати. Виставлені на загальний огляд, вони будуть виконувати ряд важливих функцій - просвітницьку, наукову і туристичну.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".