В Тернополі проголосили рік засновника міста

Згідно з розпорядженням міського голови Тернополя Сергія Надала, 2013-ий рік в обласному центрі проголошений роком Яна Тарновського — коронного гетьмана, воєводи, письменника і військового теоретика.

Про це повідомляє "День".

Цього року тернопільці відзначатимуть 525-річчя з часу народження засновника свого міста. До першого лютого управлінню освіти і науки та управлінню культури і мистецтв доручено розробити план заходів по вшануванню його пам’яті.

Як свідчать історичні джерела, Ян Амор Тарновський гербу Леліва (родом із Тарнова) був одним з найвидатніших гетьманів Королівства Польського. На його праці "Рада воєнної справи" (Consilium rationis bellicae) виховувалось декілька поколінь полководців держави.

У 1540-му році  Ян Тарновський заснував Тернопіль. Протягом двох років відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Руси.

У 1548 році місту надано Магдебурзьке право. Тернопіль був звільнений від мита, а тернопільські купці-згінники худоби звільнялися від нього і в межах всієї Корони.

Загалом Ян Тарновський мав десять міст, сто двадцять сіл і його володіння вважалися одними з найбільших в Речі Посполитій та називалися "державою Тарновською".

Ян Амор Тарновський був не тільки досвідченим і відомим в Європі воєначальником, а й високо освіченою людиною, меценатом. У родовому маєтку під Тарновом створив велику бібліотеку, зібрав значну колекцію творів мистецтва. У нього часто гостювали видатні діячі культури.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".