Спецпроект

В Україні з'явився п'ятий музей ретро-автомобілів

У Вінниці з'явився музей старої техніки - п'ятий за рахунком в Україні. Відкриття музею "Автомотовелофоторадіо" стало можливо завдяки старанням приватного колекціонера Олексія Стрембіцького.

Про це пише autoconsulting.com.ua.

Любитель старовини збирав свою колекцію понад 35 років, а тепер прийняв рішення виставити раритети на загальний огляд.

Всі ці роки він купував старі машини, а потім самостійно або за допомогою своїх друзів реставрував їх, надаючи машинам первозданний вигляд.

Раніше виробники машин не мали уяви, що таке біксенонові лінзи, автоматичні коробки передач, подушки безпеки та інші сучасні навороти, тому старі машини відрізнялися простотою і надійністю.

 

У 1979 році першим відреставрованим автомобілем став ГАЗ-67, який має перший порядковий номер у колекції Стрембіцького.

Вже потім в його колекції з'явилися Москвичі, Волги, Побєди і інші автомобілі. Серед експонатів виставки розташувалися ексклюзивний трехмостовий Вілліс, мотоцикл К-125, який раніше видавали в якості премії передовикам виробництва і сільського господарства і навіть пожежна машина.

Крім автомобілів на виставці можна побачити старі патефони, телевізори, фотоапарати і радіоприймачі.

В Україні існують декілька колекцій раритетних транспортних засобів. Найбільш відомі музеї ретро-автомобілів працюють у Запоріжжі, Харкові, Краматорську та Кіровограді.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.