Спецпроект

Одеський музей не може працювати через перекопаний тротуар. ФОТО

Одеський музей нумізматики, розташований на Грецькій вулиці, 33, другий тиждень не може нормально працювати через перекопаний тротуар.

Про це пише Думская.net.

Як розповів директор установи Петро Лобода, працівники ВАТ "Одесаобленерго", виконуючи замовлення комерційної структури, вирили перед музеєм глибокі траншеї, поклали в них кабель і злегка присипали піском. Самі траншеї при цьому залишилися.

Вхід до музею. фото dumskaya.net
Шлях до музею. Фото dumskaya.net

"Кругом бруд, розкидані тротуарна плитка і квіткові клумби, - журиться Лобода. - До музею можна пройти двома неміцними дерев'яними настилами, прокладеними над невідгородженими траншеями, що загрожує травмами людям".

 

За словами директора, в муніципальної інспекції з благоустрою, яка дозволила роботи, виправляти ситуацію відмовилися, порадивши звернутися безпосередньо до керівництва міськради. Однак звернення до мера і секретаря теж залишилися без відповіді.

Вчора вранці співробітники музею власними силами прибрали бруд і сміття, однак засипати траншею і відновити зруйновану плитку вони не можуть.

"Я сам сьогодні провалився в траншею і травмувався, коли прибирав територію", - обурюється Петро Лобода.

 

Одеський музей нумізматики - історичний музей монет і банкнот в місті Одеса. Профілем і завданням музею є вивчення історії монетної справи і грошового обігу, а також збереження та показ найважливіших історичних пам'ятників, що відносяться до стародавньої історії та культурі Північного Причорномор'я, Русі і України. Восени 1991 року в Одесі була відкрита галерея "Монетний двір". У січні 1999 року вона була реорганізована в "Одеський музей нумізматики". У складі музею працюють дві філії, розташовані в центральній частині Одеси.

 

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.