Спецпроект

Музей історії Києва робить виставку картин про столицю

Музей історії міста Києва розпочав реалізацію "нового проекту розвитку муніципальної колекції творів про місто". Назва проекту: "Київ назавжди. Kyiv forever".

Про це пише architector.ua.

Основна мета виставкової частини проекту - представити твори класиків українського живопису, сучасних майстрів і молодих художників, присвячені Києву.

Обіцяють, що виставковий проект буде складатися з трьох окремих частин: перша представить роботи з фондів Музею історії міста Києва, друга - твори сучасних майстрів, а третя - роботи молодих художників.

Експозиції розмістяться на двох платформах: з 5 квітня в музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва (за адресою: вул. Б.Хмельницького, 7), де будуть представлені роботи "класиків та визнаних майстрів сучасності", і з 9 квітня в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" на вул. І. Мазепи, 17 представлять роботи молодих художників.

Так, перша частина проекту, яка буде складатися з фондів Музею історії міста Києва - творів С.Шишко, В.Орловського, С.Світославського, Г.Світлицького, Ф.Коновалюка, О.Хвостенко-Хвостова, та інших майстрів, які довго залишалися недоступними для широкого загалу.

Друга частина спрямована на створення живописного новітнього літопису Києва за участю сучасних майстрів і молодих художників. Куратори виставки разом з визнаними художниками вже почали роботу над експозицією, але проект "залишається відкритим для участі всіх художників, чиї роботи відповідають певним критеріям".

До участі в проекті запрошуються художники, що працюють у різних техніках (живопис, графіка, інсталяції тощо) і мають роботи, присвячені українській столиці, тематика яких пов'язана з життям Києва, зазначають організатори.

До відкриття виставки обіцяють видати ще й каталог, до якого увійдуть усі художні твори, представлені у виставковому проекті.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.