Спецпроект

Музей Шевченка отримав в дар картини українського Ван Гога. ФОТО

Азербайджанські нафтовики не дали загинути роботам художника Леоніда Литвина і подарували їх киянам.

Про це пишуть "Коментарі".

Картини художника, справжнє ім'я якого Олексій Литвинов, мистецтвознавці вважають унікальними і називають відкриттям для світової та української живопису. За стилем написання їх порівнюють з роботами Ніко Піросмані та Марії Примаченко.

Унікальні картини 10 років зберігалися на горищі 

Спадщина автора до останнього часу залишалоая практично невідомою для широкого кола цінителів. У радянські часи його стиль подобався далеко не всім, тому він не був членом Спілки художників і не мав можливості показувати свої роботи.

 

За минулі роки було організовано лише дві виставки Литвина - в 1989 і 2000 роках. Весь інший час картини зберігалися у самого художника - в селі на Київщині. При цьому положення художника буквально тяжке: вже 10 років він живе без світла, не маючи кошти ні на утримання будинку, ні на себе, ні на фарби та полотна. Картини складає на горищі і практично нікому не показує.

Вийти ж у світ - хай і не особисто, а за допомогою представлення своїх робіт світу - художникові допомогли друзі і, зокрема, український дисидент Іван Дзюба і його дружина Марта. Картини були викуплені у автора і передані Музею Шевченка Представництвом азербайджанської нафтової компанії.

Поки що в музеї представлено лише 7 картин художника, але з 21 лютого широкій публіці буде представлено практично повне зібрання у 38 полотен. Правда, експонуватимуться воно буде недовго - лише п'ять днів. Після чого картини відправляться в руки профільних фахівців.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.