Спецпроект

У Харкові може з'явитися політехнічний музей

Харківські вчені запропонували заснувати політехнічний музей, в якому діятиме постійна експозиція про академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє МГ "Об'єктив" із посиланням на вченого секретаря Північно-Східного наукового центру НАН Олександра Коюда. За його словами, про це йшлося на спільному засіданні ради цього центру, Міносвіти, Ради ректорів Харківського вузівського центру, присвяченому 150-річчю з дня народження академіка Володимира Вернадського.

 

"Учасники спільного засідання в своїх доповідях відтворили життєвий шлях Володимира Вернадського, який народився в Санкт-Петербурзі 12 березня 1863, а гімназичні роки провів у Харкові. Видатний вчений, який прожив 82 роки, засновник біогеохімії та радіогеології, автор семисот наукових праць в галузі філософії, природознавства та наукознавства, він став першим президентом створеної за його ініціативою в 1919 році Академії наук УРСР - нині Національної академії наук України", - нагадав Коюда.

За його словами, НАН України в наступному році відзначить 95-річчя з дня свого заснування. Вищою нагородою цього престижного закладу є золота медаль ім. Вернадського.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.