ОДЕСЬКИХ УЧИТЕЛІВ ЗМУШУЮТЬ ЦЕНЗУРУВАТИ ШКІЛЬНІ БІБЛІОТЕКИ?

Директори одеських шкіл отримали наказ вилучити зі шкільних бібліотек матеріали, що не відповідають політиці керівництва країни.

Про це у своєму блозі повідомив голова Одеської обласної організації партії УДАР Андрій Юсов.

За словами політика, на нараді управління освіти та науки Одеської міської ради, що проходила 13 березня в актовій залі школи N117, начальник управління Цвірінько Зінаїда Миколаївна особисто інструктувала понад сотню одеських освітян:

"Из школьных библиотек необходимо изъять материалы (литературу, плакаты, рефераты) которые противоречат политике руководства страны, всех "Бандер" и "Шухевичей", которые остались от прошлой власти".

На закономірне зауваження з зали про те, що деякі теми досі є у шкільній програмі, Цвірінько відповіла: "Те, кто составлял программу тоже могли не досмотреть. Вы все тут умные люди, Вы сами всё понимаете...".

Вказівки видавались усно, жодних розпоряджень поки не підписано, зазначає Юсов.

Як відомо, у 1948 і 1949 роках головний командир УПА Роман Шухевич лікувався в одеському санаторії "Лермонтовський".

 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.