Спецпроект

Одеський музей нумізматики просить Костусєва не заважати

Працівники одеського Музею нумізматики написали колективного листа мерові Одеси, Олексію Костусєву, з проханням не заважати працювати музею.

Вони вимагають полагодити тротуар поруч із музеєм, там, де раніше місцева влада дозволила комунальникам вирити траншею.

Зокрема, в листі йдеться: "Перестаньте заважати нашій роботі! Відновіть те, що зруйнували.  ... з вини міських служб руйнується пам'ятник архітектури першої половини XIX століття - будинок Скуліча по вул. Грецькій 33, в якому знаходиться музей, гинуть від вогкості стародавні монети.

З вини міських чиновників, голови Приморської районної адміністрації Пастушка І.М., директора ЖКС "Портофранковський" Чхартішвілі М.Н., начальника дільниці № 3 Шведченко Л.П., допустили самовільні будівельні роботи в будинку, дощова вода багато років потрапляє в підвал , підмочує фундамент і стіни житлового будинку, складені з ракушняка.

На старих стінах утворився грибок, в приміщенні музею постійно відчувається вогкість, яка знищує стародавні монети і загрожує руйнуванням самому приміщенню. У капітальній стіні будинку зроблений самовільний віконний отвір, на іншій капітальній стіні, з боку під'їзду, з'явилися тріщини.

Численні перевірки та приписи компетентних органів з даного питання - обласного і міського управлінь Охорони об'єктів культурної спадщини, ДАБК, міськими чиновниками ігноруються. Схоже, комусь дуже хочеться до кінця зруйнувати будинок-пам'ятник, щоб на його місці звести черговий "шедевр сучасної архітектури". Іншого пояснення службової недбалості міських служб знайти важко".

Музейники хочуть встигнути усунути недоліки до відкриття туристичного сезону: "За пару місяців в Одесі почнеться черговий туристичний сезон. Тисячі одеситів і гостей міста, як звичайно, прийдуть у музей і побачать одну з центральних вулиць Одеси в непривабливому стані. 

Прибрати грибок зі стін старого будинку, обштукатурити їх, відновити тротуарне покриття і квіткові клумби в тому вигляді, в якому вони перебували десять років, - це робота кількох днів. Але замість цього міські служби воліють проводити нескінченні перевірки та обстеження, давати формальні відписки.

Музей нумізматики - це не прибуткова і не комерційна організація, він не має коштів, щоб усувати наслідки чиновницької безгосподарності. Тому ми знову звертаємося до Вас: вплинути на підвідомчі міські служби, переконайте їх дотримувати Закони України "Про охорону культурної спадщини" та "Про музеї та музейну справу", сумлінно виконувати свій службовий обов'язок і відновити все те, що ними зруйновано.

Оскільки всі наші попередні звернення до Вас залишились без відповіді, колектив музею вирішив звернутися до міської влади з відкритим листом."

Історія почалась ще в січні, коли, за словами директора музею, Петра Лободи, в муніципальній інспекції з благоустрою, яка дозволила роботи, виправляти ситуацію відмовилися, порадивши звернутися безпосередньо до керівництва міськради. Однак звернення до мера і секретаря теж залишилися без відповіді.

Як відомо, у квітні 2012 року повідомлялося про аварійний стан Одеського державного архіву.

У квітні 2011 року в Одесі повідомлялося про доведення до непридатного стану будинку, в якому навчався конструктор космічних кораблів Сергій Корольов.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.