У Будапешті з'явилася площа Тараса Шевченка. ФОТО

У Будапешті з’явилася площа Тараса Шевченка. Її урочисте відкриття відбулося 23 березня у престижному 2-му районі угорської столиці неподалік МЗС Угорщини.

Площу хотіли назвати іншим ім’ям, однак український осередок цього району Будапешта переконав мерію у недоцільності такого кроку, повідомляє Радіо Свобода.
 
Площа Тараса Шевченка розташована на правому березі Дунаю в Буді, у сквері поруч із греко-католицькою церквою Святого Флоріана, де перетинаються популярні туристичні маршрути.

У 2007 році у сквері відкрили пам'ятник Шевченкові.

 Триметровий монумент Шевченкові у Будапешті

Біля пам'ятника проводять різноманітні культурні заходи члени 7-тисячної української громади в Угорщині та Посольства України. Сюди, за протоколом, лягають квіти представницьких урядових та державних делегацій з України, коли вони перебувають з офіційними візитами в Угорщині.

Площа могла отримати в мерії інше ім’я. Але цього не сталося.

Голова національного осередку українців другого району столиці Олександра Корманьош-Багляк разом із однодумцями готували необхідну документацію в мерію.
 
"Оцей шматок землі не мав ніякої назви, – розповідає Олександра. – І коли постало питання, хто з національних самоврядувань запропонує для цієї площі гідну назву, я одразу нагадала, що тут стоїть пам’ятник нашому Тарасу Григоровичу Шевченку. І чому ж не бути тут площі?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".