У Будапешті з'явилася площа Тараса Шевченка. ФОТО

У Будапешті з’явилася площа Тараса Шевченка. Її урочисте відкриття відбулося 23 березня у престижному 2-му районі угорської столиці неподалік МЗС Угорщини.

Площу хотіли назвати іншим ім’ям, однак український осередок цього району Будапешта переконав мерію у недоцільності такого кроку, повідомляє Радіо Свобода.
 
Площа Тараса Шевченка розташована на правому березі Дунаю в Буді, у сквері поруч із греко-католицькою церквою Святого Флоріана, де перетинаються популярні туристичні маршрути.

У 2007 році у сквері відкрили пам'ятник Шевченкові.

 Триметровий монумент Шевченкові у Будапешті

Біля пам'ятника проводять різноманітні культурні заходи члени 7-тисячної української громади в Угорщині та Посольства України. Сюди, за протоколом, лягають квіти представницьких урядових та державних делегацій з України, коли вони перебувають з офіційними візитами в Угорщині.

Площа могла отримати в мерії інше ім’я. Але цього не сталося.

Голова національного осередку українців другого району столиці Олександра Корманьош-Багляк разом із однодумцями готували необхідну документацію в мерію.
 
"Оцей шматок землі не мав ніякої назви, – розповідає Олександра. – І коли постало питання, хто з національних самоврядувань запропонує для цієї площі гідну назву, я одразу нагадала, що тут стоїть пам’ятник нашому Тарасу Григоровичу Шевченку. І чому ж не бути тут площі?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.