Спецпроект

У Польщі створено парламентську групу щодо "східних кресів"

У польському Сеймі створено парламентську групу "у справах Кресів, кресов'яків і спадщини Східних Земель давньої Речі Посполитої". Одна з причини - "сліди польськості зникають через організовану діяльність спадкоємців бандерівщини й українських націоналістів".

Про створення групи повідомляє офіційний сайт Сейму (нижньої палати парламенту Республіки Польща).

Креси - "окраїна, пограниччя" - польська назва територій сучасних України, Білорусі і Литви, які у 1919-1939 рр. входили до складу міжвоєнної польської держави (Другої Речі Посполитої).

Остаточне оформлення групи заплановане на квітень, коли в ньому зможуть узяти участь представники усіх депутатських об'єднань. "Чи буде покінчено з 70-річною змовою мовчання про Креси, буде зрозуміло найближчим часом", - зазначає сайт Kresy.pl.

За повідомленням сайту, участь в установчому засіданні групи взяли представники таких "кресових середовищ" [назви дані за назвами воєводств міжвоєнної Польщі] - віленського (Литва), новогрудського (Білорусь), білостоцького (Білорусь і Польща), поліського (Білорусь і Україна), волинського, львівського, тернопільського і станіславського (івано-франківського).

"Окраїни" міжвоєнної Речі Посполитої - це "мультикультурний, мультиетнічний і мультирелігійний плавильний котел тогочасної Європи", - наголошує сайт.

На засіданні зазначалося, що Сейму було б дуже недоречно засуджувати операцію з депортації українського населення "Вісла" в рік, коли відбуваються "заходи з вшанування пам'яті геноциду, влаштованого ОУН-УПА на Окраїнах".

Обговорювалися плани заходів "до 70-річчя геноциду [Волинської трагедії - ІП]" за участю ветеранів Армії Крайової і націоналістичного польського підпілля на Волині. Обговорювався хід збирання підписів з проголошення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків.

Було зазначено, що важливою складовою роботи групи є захист спадщини східних земель колишньої Речі Посполитої, оскільки "нереставровані сліди польськості зникають через уплив часу, брак свідомості місцевих спільнот або зумисне організовану діяльність налаштованих вороже до Польщі спадкоємців бандерівщини і українських націоналістів".

"Мала батьківщина третини населення колишньої Польщі не може піти в забуття", - наголошує Kresy.pl.

Видання "кресов'яків" підкреслює, що досі парламентські дебати про долю колишніх "окраїн" велися на вкрай низькому рівні або взагалі не велися, і тепер "можна нарешті сміливо стверджувати, що Креси і кресов'яки знайшли своє постійне місце в Сеймі".

Як відомо, у січні цього року організації кресов'яків висловили протест проти засудження операції з депортації українського населення "Вісла".

Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним у 2007 році на замовлення тижневика Wprost, 52% (в тому числі 51% молодших за 29 років) громадян Польщі вважали "східні окраїни" з Вільнюсом і Львовом польськими землями.

Читайте на ІП інші матеріали, пов'язані з "кресовим рухом" у Польщі

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.