Спецпроект

ПОЛЬСЬКІ ПРАВІ НЕ ХОЧУТЬ ВИБАЧАТИСЯ ЗА ОПЕРАЦІЮ "ВІСЛА"

Резолюція польського Сейму, яка засуджує операцію з депортації українців "Вісла" (1947 рік), викликала протести деяких поляків та опір політичних сил, які вважають недоцільним вибачатися за ці події, оскільки Україна не вибачається за дії "банд УПА".

Про це повідомляє iPress із посиланням на газету "Жеч Посполіта".

Протест проти проекту резолюції висловили організації кресов’яків [від словосполучення "креси всходнє" - "східна окраїна" - такою була офіційна польська назва територій сучасних України, Білорусі і Литви, які в першій половині ХХ сторіччя входили у склад Польщі - ІП)].

За даними видання, представники організацій кресов’яків вважають, що прийняття резолюції матиме “загальнонаціональні економічні наслідки”, оскільки тоді переселенці та їхні нащадки вимагатимуть відшкодувань.

Читайте також: "Депортовані з Польщі українці вимагають компенсації"

Також проти ухвалення резолюції виступили парламентські фракції опозиційної партії “Право і Справедливість” (PiS) та Польської народної партії (PSL), яка входить до урядової коаліції.

Свій опір політичні сили пояснюють тим, що український парламент у жоден спосіб не вибачився за масові вбивства поляків, які скоїли "банди УПА на Волині та на Поділлі".

"Жеч Посполіта" нагадує, що влада України не реагує на "дедалі частіші випадки глорифікації УПА та Степана Бандери".

Крім окремих політиків, проти резолюції також протестують сотні користувачів інтернету (переважно йдеться про молодь, що поділяє ультраправі погляди).

Вони створили спеціальну подію у Фейсбуці під назвою "Я не вибачаюся за операцію "Вісла" і стверджують, що "польська держава не може, а тим більше не повинна вибачатися за дії, що мали на меті захист польського населення та польської території".

Нагадаємо, що у грудні 2012 року на розгляд польського Сейму надійшов проект ухвали, яка засуджує операцію "Вісла".

Його підготувала парламентська комісія національних меншин із ініціативи її голови, депутата від правлячої партії "Громадянська платформа" (PO) Мирона Сича.

"Йдеться про вшанування тих громадян Речі Посполитої, здебільшого української національності, яких комуністична влада вирвала з домівок і розпорошила по західних і північних землях Польщі", - пояснив Сич.

Раніше Сейм не підтримав ухвалу про засудження акції "Вісла" у 1990-му, 1997-му і 2007-му роках.

Читайте також: "Як діють професійні борці з українцями в Польщі"

Втім, її засудили колишні польські президенти - Олександр Кваснєвський і загиблий Лех Качинський. Брат Леха Качинського Ярослав є лідером опозиційної партії "Право і справедливість", яка виступила проти засудження операції "Вісла" і вибачення перед депортованими.

Операція "Вісла" - примусова депортація в 1947 році комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі (щойно приєднані землі, з яких після падіння Третього рейху було виселене на Захід німецьке населення).

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Напередодні і під час депортації українців убивали - як польське націоналістичне підпілля, так і комуністичне військо. Підозрюваних у причетності до УПА оперативно судили військово-польові суди, переважно до смертної кари.

Виселення українського населення солдатами батальйону Корпусу внутрішньої безпеки "Познань".  Фото: archives.gov.ua

Частину українців (переважно священиків та інтелігенцію) було ув'язнено в концтаборі Явожно (Сілезія) - колишній філії Аушвіца. З чотирьох тисяч українських в'язнів загинув 161.

Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців, органи влади зазвичай допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 року у місця, звідки вигнали українців, було переселено близько 14 тисяч осіб польської національності.

У квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції "Вісла". Цьогорічні, 65-ті, роковини трагедії на державному рівні були проігноровані.

Читайте також:

Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Сейм визнав героями організацію, яка убивала українців та євреїв

Прометеї двох народів. Незважаючи на історію, вони примиряли Польщу й Україну

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці й поляки

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.