Спецпроект

Канадський міністр відвідав "тюрму на Лонцького" і Музей Голодомору

Міністр громадянства, іміграції та багатокультурності Канади Джейсон Кенні відвідав українські місця пам’яті злочинів тоталітаризму.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Міністр разом із послом Канади в Україні Троєм Лулашником відвідав Національний музей "Тюрма на Лонцького" у Львові. Крім того, канадська делегація побачила Національний музей жертв Голодомору і національні меморіали "Бабин Яр" та "Биківнянські могили".

"Я був у Музеї "Тюрма на Лонцького", де сотні українських націоналістів були піддані тортурам і вбиті", — одразу написав міністр у своєму твіттері.

Пан Кенні додатково поцікавився нюансами тюремного побуту, нацистського переслідування і винищення євреїв, а також тим, чи діяла в’язниця вже за часів незалежності України.

Директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий розповів зацікавленій українською історією делегації з Канади про створення музею у колишній слідчій в’язниці спецслужб трьох окупаційних режимів: польського, нацистського та совєтського та ознайомив із експозицією, розташованою на першому поверсі тюрми і у в’язничному подвір’ї.

Зворушений побаченим та почутим, міністр громадянства, імміграції та багатокультурності Канади залишив запис у музейній Книзі відгуків: "Нехай ті, чиї життя тут відібрали, спочивають у мирі, і хай на них завжди сяє світло".

Як відомо, 24 квітня 2012 року нижня палата парламенту Канади — палата громад — на пропозицію міністра Джейсона Кенні одноголосно визнала прикладом "відданості основним правам людини" діяльність митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865—1944) під час Другої світової війни.

Канадські парламентарії відзначили, що "в найпохмуріший період історії Європи, під час масового вбивства євреїв і нацистської окупації митрополит Шептицький вголос виступив проти насильства у своїй проповіді "Не убий".

Завдяки зусиллям митрополита Шептицького врятовані понад 160 євреїв, один із яких був присутній на засіданні палати громад парламенту Канади під час ухвалення рішення.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".