У Здолбунові встановлять пам'ятник Бандері

У Рівненській області розпочався збір коштів для спорудження пам’ятника лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на члена ініціативної групи зі спорудження монументу, депутата Рівненської обласної ради Степана Молчана.

За словами депутата, погруддя Степана Бандери планують встановити до кінця року у районному центрі Здолбунів. Місцева влада з цією метою вже виділила земельну ділянку.

Проектно-кошторисна документація, за підрахунками авторів ідеї, коштуватиме 24 тисячі гривень.

За кілька останніх днів, протягом яких оголошено збір коштів для спорудження майбутнього пам’ятника, ініціатори зібрали 2 тисячі гривень.

Краще ставити пам'ятники не Бандері, а бандерівцю - Євген Сверстюк

Загалом в Україні нараховується 35 пам'ятників Степану Бандері - на території Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Найбільший із них - у Львові, на добудову цього меморіального комплексу потрібно ще 2 млн грн.

Планується відкрити пам'ятник Бандері у Луцьку і в райцентрі Тальне Черкаської області.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.