Причиною катастрофи Ту-154 Качинського був НЕ вибух - слідчі

Причиною катастрофи Ту-154 президента Польщі під Смоленськом було рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а не вибух.

Про це повідомляє Слідчий комітет Росії.

За даними прес-служби, в період з 18 лютого по 7 березня 2013 року в Москві і Смоленську була проведена спільна робота російських і польських слідчих у кримінальній справі про катастрофу літака президента Польщі Леха Качиньського 10 квітня 2010 року.

Зокрема, за участю російських і польських експертів були проведені огляди вилученого стовбура дерева (берези), з яким під час посадки зіткнулося повітряне судно.

"Вилучені об'єкти були досліджені російськими і польськими експертами в галузі трасології, металознавства, вибухотехніки із застосуванням спеціальних технічних засобів. За результатами проведених оглядів і досліджень експертами встановлено, що на оглянутих та досліджених об'єктах будь-які сліди вибуху відсутні", - йдеться в повідомленні.

Крім цього, відзначили в Слідчому комітеті РФ, за запитом польської сторони на місці авіакатастрофи в Смоленській області спільно проведені додаткові огляди дерева і фрагментів розбитого польського літака, а також вилучені зразки конструкції повітряного судна для порівняльного дослідження.

Як відомо, у січні 2011 року Міжнародний авіаційний комітет оприлюднив остаточний звіт про результати технічного розслідування катастрофи літака. Безпосередньою причиною катастрофи було визнано рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а системними причинами – недоліки в забезпеченні польоту і підготовці екіпажу.

Газета Rzeczpopolita написала, що польські експерти виявили на фрагментах президентського Ту-154, що зазнав катастрофи у Смоленську у квітні 2010 року, сліди вибухівки, які могли потрапити на них вже після падіння літака на землю і походити ще з часів Другої світової війни.

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

У травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.