Спецпроект

У центрі Черкас створять музей під скляним куполом

У центрі Черкас у старому аптечному підвалі, виявленому при прокладанні труб на розі вулиці Дашковича та бульвару Шевченка, мерія міста обладнає музей під скляним куполом.

Про це пише УНІАН.

В музеї будуть зібрані предмети побуту, якими користувалися жителі Черкас 100 років тому, археологічні знахідки тощо.

Під час прокладання водогону був виявлений фундамент старої будівлі. За інформацією істориків, тут 100 років тому стояла аптека, а в підвалах були розташовані склади. Підвали мають унікальні склепіння і просторі зали.

Після революції аптеку закрили. Пізніше будівлі знесли, а на їхньому місці з’явився сквер "Юність".

За словами завідувачки відділу археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап, виявлені вцілілі предмети дають уявлення про побут людей, які жили в Черкасах приблизно 100 років тому. На цьому місці краєзнавці виявили деталі кахляної печі – фрагменти коробчастих кахлів. Серед знайдених коробчастих кахлів є карнизні та лицьові, які нині виставлені в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею.

У мерії зазначають, що у світі вже давно використовують скляні куполи, щоб продемонструвати різноманітні експонати музеїв. Подібні музеї існують в Одесі на Приморському бульварі, де було виявлено залишки грецького поселення VI-V ст. до нашої ери. Музей археології під скляним куполом діє у Євпаторії в місцевому краєзнавчому музеї.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".