Спецпроект

У центрі Черкас створять музей під скляним куполом

У центрі Черкас у старому аптечному підвалі, виявленому при прокладанні труб на розі вулиці Дашковича та бульвару Шевченка, мерія міста обладнає музей під скляним куполом.

Про це пише УНІАН.

В музеї будуть зібрані предмети побуту, якими користувалися жителі Черкас 100 років тому, археологічні знахідки тощо.

Під час прокладання водогону був виявлений фундамент старої будівлі. За інформацією істориків, тут 100 років тому стояла аптека, а в підвалах були розташовані склади. Підвали мають унікальні склепіння і просторі зали.

Після революції аптеку закрили. Пізніше будівлі знесли, а на їхньому місці з’явився сквер "Юність".

За словами завідувачки відділу археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап, виявлені вцілілі предмети дають уявлення про побут людей, які жили в Черкасах приблизно 100 років тому. На цьому місці краєзнавці виявили деталі кахляної печі – фрагменти коробчастих кахлів. Серед знайдених коробчастих кахлів є карнизні та лицьові, які нині виставлені в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею.

У мерії зазначають, що у світі вже давно використовують скляні куполи, щоб продемонструвати різноманітні експонати музеїв. Подібні музеї існують в Одесі на Приморському бульварі, де було виявлено залишки грецького поселення VI-V ст. до нашої ери. Музей археології під скляним куполом діє у Євпаторії в місцевому краєзнавчому музеї.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»