Спецпроект

У центрі Черкас створять музей під скляним куполом

У центрі Черкас у старому аптечному підвалі, виявленому при прокладанні труб на розі вулиці Дашковича та бульвару Шевченка, мерія міста обладнає музей під скляним куполом.

Про це пише УНІАН.

В музеї будуть зібрані предмети побуту, якими користувалися жителі Черкас 100 років тому, археологічні знахідки тощо.

Під час прокладання водогону був виявлений фундамент старої будівлі. За інформацією істориків, тут 100 років тому стояла аптека, а в підвалах були розташовані склади. Підвали мають унікальні склепіння і просторі зали.

Після революції аптеку закрили. Пізніше будівлі знесли, а на їхньому місці з’явився сквер "Юність".

За словами завідувачки відділу археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап, виявлені вцілілі предмети дають уявлення про побут людей, які жили в Черкасах приблизно 100 років тому. На цьому місці краєзнавці виявили деталі кахляної печі – фрагменти коробчастих кахлів. Серед знайдених коробчастих кахлів є карнизні та лицьові, які нині виставлені в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею.

У мерії зазначають, що у світі вже давно використовують скляні куполи, щоб продемонструвати різноманітні експонати музеїв. Подібні музеї існують в Одесі на Приморському бульварі, де було виявлено залишки грецького поселення VI-V ст. до нашої ери. Музей археології під скляним куполом діє у Євпаторії в місцевому краєзнавчому музеї.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.