Колесніченко вставив у свій "науковий" збірник фальшиві ілюстрації. ФОТО

У скандальній брошурі "Война или военная преступность", виданій організацією народного депутата від Партії Регіонів Вадима Колесніченка, під виглядом автентичних історичних документів опубліковані фальшивки.

Про це ІП повідомив здобувач кандидатського ступеню Національного університету "Острозька академія" Андрій Усач.

"На сторінці 14 розміщено листівку, яку приписують "оуновцам... в начале Великой Отечественной войны". Але це є сучасна фальшивка, зроблена з розрахунком на 1943-1944 рр". - зазначив історик.

 Скан 14 сторінки Колесніченкової брошури

"Зрештою, і сам текст із граматичними помилками ("винещення", "хочите") підтверджує, що це фальшивка, - зазначив Усач. - Очевидно, хтось намагався писати під "галицький діалект" або щось на кшталт цього".

Ще одна ілюстрація - фото нібито Романа Шухевича на чолі батальйону "Нахтіґаль" - теж не є історичним документом.

"Фото на сторінці 17 - це кадр із фільму "Нескорений" (2000 р.), - наголосив Усач. - Він часто зустрічається на різних сайтах з подібною тематикою".

 Скан сторінки з кадром із фільму "Нескорений". Напевно, укладачі брошури побоялися взяти фото "Нахтіґалю" з "Історичної Правди" :)

Як відомо, вчора західні історики звинуватили Колесніченка в тому, що він без дозволу і з пропагандистською метою використав їхні дослідження.

Минулого року західні дослідники вже звинувачували Колесніченка в інтелектуальному піратстві і політичних провокаціях.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.